Юшко Віктор Васильович

Віктор Васильович Юшко
 Підполковник
Загальна інформація
Народження7 квітня 1971(1971-04-07) (54 роки)
Alma MaterОдеське вище артилерійське командне училище
ПсевдоБрама
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиВійна на сході України
Командування
2022 207 ОбТрО, командир батальйону
2016
 32 РеАП, командир дивізіону
2014—2016
 44 ОАБр, командир дивізіону
2014
 11 «Київська Русь», командир батареї
1992—2004
 961 РеАП
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»

Ві́ктор Васи́льович Юшко (7 квітня 1971) — підполковник Збройних сил України, командир реактивного артилерійського дивізіону реактивного артилерійського полку ВМС ЗСУ.

Біографія

У 1988 році подав документи на вступ до Одеського вищого артилерійського командного училища.

У 1992 році після закінчення училища отримав призначення у 961-й реактивний артилерійський полк в Фастові.

Пройшов шлях від начальника розвідки дивізіону до командира батареї реактивних систем «Град»,[1] а згодом — «Ураганів». У 2004 році був звільнений за скороченням в зв'язку з розформуванням частини[2].

Російсько-українська війна

В 2014 році поповнив лави добровольців 11-го батальйону ТРО «Київська Русь».

21 грудня 2014 року прибув у район виконання завдань новоствореної 44-ї артилерійської бригади під Горлівку і прийняв під кломандування дивізіон.

Розслідування

Влітку 2024 року начальник Генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич просив ДБР розслідувати дії Юшка, що, за його даними, незаконно відправляв Шабуніна у відрядження до НАЗК.

За даними слідства, протягом перших днів повномасштабного вторгнення РФ Юшко намагався використати знайомство з головою правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, що тоді служив у тому ж батальйоні. Сам Юшко тоді був командиром батальйону ТрО.

Як стверджував прокурор, Юшко направив Шабуніна у відрядження замість виконання військових обов’язків. Юшко, як стверджує слідство, мав на меті отримати нематеріальну вигоду у вигляді можливостей від знайомства з Шабуніним[3]. Прокурор просив заставу 224 тис. грн, суд призначив заставу у 60,5 тис. грн. Захисники Юшка заявили, що підозра є необгрунтованою, а в його діях немає складу злочину[4].

Нагороди

Примітки

  1. "Главный каратель" Виктор Юшко: "После сюжета на российском ТВ мои родные стали получать угрозы". fakty.ua (рос.). Процитовано 13 листопада 2019.
  2. З когорти “богів війни”
  3. Гончарук, Віолетта Карлащук, Ліля (11 березня 2025). Суд обрав запобіжний захід екскомандиру батальйону ТрО Києва Юшку. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 12 березня 2025.
  4. Суд обрав запобіжний захід для екскомандира ТрО Києва Віктора Юшка. РБК-Украина (укр.). Процитовано 12 березня 2025.
  5. Указ Президента України від 26 грудня 2014 року № 957/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Указ Президента України від 29 вересня 2014 року № 747/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України від 12 грудня 2016 року № 551/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Сухопутних військ України»

Посилання


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya