2012 року був одним із засновників «Центру протидії корупції» (ЦПК) та очолив його правління[8]. Працював протягом року волонтером[9]. 2013 року організація почала отримувати фінансування від міжнародних донорів.
У червні 2015 року очолив Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро[12].
Парафіянин київської протестантської церкви Народ Божий[13].
Протягом 2013—2017 років був підприємцем, основний вид діяльності — консультування з питань комерційної діяльності й керування[14][первинне джерело].
Напади та залякування
Підпал будинку
23 липня 2020 року в будинку Шабуніна сталася пожежа. Шабунін заявив, що його будинок у селі Гнідин під Києвом підпалили, й зазначив, що за два тижні до пожежі газова служба перевіряла в будинку лічильник[15]. Поліція відкрила кримінальну справу за фактом підпалу[16].
Сам Шабунін та очолювана ним ГО «Центр протидії корупції» розцінили підпал як «посягання на його життя та членів його родини»[17][18]. Представництво ЄС в Україні висловило стурбованість пожежею в будинку Шабуніна і закликали до ефективного розслідування[19][20]. Українське представництво Світового банку висловило стурбованість через пожежу та закликало владу розслідувати подію[21].
Пізніше на відновлення будинку Шабуніну пожертвували гроші понад 1000 людей на суму більш як $42 тис.[18]. Експертиза підтвердила умисний підпал[22].
Гранати під дверима родичів
30 грудня 2020 року біля входу до квартири матері Віталія в Рівному поліціянти виявили саморобний вибуховий пристрій, що складався з двох гранат і чорної коробки[23].
Наступного дня ще один вибуховий пристрій знайшли під дверима тещі Шабуніна у Києві, інформацію підтвердили в Нацполіції[24].
Участь у війні
У лютому 2022 року Шабунін мобілізувався до Сил ТрО[25] Після розслідувань, що стосувались Рустема Умерова та його втручання в роботу АОЗ[26][27] Шабуніна було переведено до відділу логістики в Харків[28]. Після критики законопроєкту про скасування кримінальної відповідальності за злочини в «оборонці» Шабуніна, незважаючи на обмежену придатність, переведели в бойову механізовану бригаду на харківський напрямок[29].
15 липня 2025 року 57 громадських організацій підписали заяву, в якій заявили що Шабунін є сержантом та проходить службу у 43-тій окремій механізованій бригаді ЗСУ[30]. Того ж дня суд обрав для Шабуніна запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання[31].
Заявляє про проведення розслідування корупційних схем владної верхівки часів президентства Януковича та Порошенка. За даними «Центру протидії корупції», відкрито 150 кримінальних справ та здійснено низку реформ.
Критикує колишнього президента Порошенка і членів його партії[32]. При цьому визнає, що будь-яких фінансових операцій через офшори не здійснювалось і предмету розгляду для фіскальних служб немає[33].
2016 року піддавав критиці політиків, депутата Ігоря Кононенка, звинувативши його у змові з метою перебирання прибутків Міністерства охорони здоров'я, та Миколу Мартиненка[34]. Виступав з різкою критикою генпрокурорів Махніцького, Яреми[35][36] та Шокіна[37], послідовно вимагаючи їхньої відставки та покарання[38]. Політичні союзники Шабуніна також атакували Ігоря Щедріна[39] з громадської організації «Медичний контроль» — він був звинувачений у змові з попереднім міністром охорони здоров'я Раїсою Богатирьовою і отриманні прибутків від закупівель ліків МОЗ.
7 червня 2017 року Шабуніну вручили повістку на прибуття до військового комісаріату з документами[42]. Реакцію Шабуніна на вручення повістки критикували блогери[43]. Згодом міністр оборони визнав, що повістка була вручена з порушеннями, та покарав винних[44]. 8 червня 2017 року — саме тоді, коли Шабунін йшов до військкомату, — стався конфлікт між ним та Всеволодом Філімоненком, який представився тоді журналістом видання «Голос народу».
Конфлікт із Всеволодом Філімоненком
8 червня 2017 року біля Дніпровського військкомату Києва, куди Шабунін прийшов по повістку, у нього стався конфлікт із відеоблогером каналу «Голос народу» Всеволодом Філімоненком[45].
Останній, за його словами, звернувся до Шабуніна, представляючись у ролі журналіста. Шабунін вдарив Філімоненка по обличчю за образу своєї колеги[46][47]. У відповідь на це Філімоненко дістав газовий балончик та пирснув в обличчя Шабуніна[48]. Дії обох зафіксовані на відео[49][50].
Спочатку Шабуніну інкримінували частину 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за насильство щодо журналіста. Після публічної критики журналістів, які у Філімоненку не визнали журналіста, слідство наступного дня висунуло Шабуніну іншу підозру — у завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості[51] Всеволоду Філімоненку. Рішенням Дніпровського районного суду Києва Шабуніну обрано запобіжний захід у вигляді часткового особистого зобов'язання[52] терміном на 60 діб, за яким Шабунін має повідомляти про зміну місця роботи або проживання.
Через п'ять місяців, 15 січня 2018 року, справу знову перекваліфікували в побиття журналіста[47].
23 січня 2018 року прокуратура передала до Дніпровського районного суду Києва обвинувальний акт стосовно Віталія Шабуніна. Головуючий суддя у справі — Олена Козачук.[47] Суд продовжувався і далі, до 2024 року.
У 2023 році Філімоненко визнав, що саме на замовлення СБУ він шантажував Вадима Рабиновича, Віталія Шабуніна та інших.[53]
Коментарі публічних персон
Оксана Сироїд[54], Вікторія Сюмар[55][56], Мустафа Наєм[57], Анатолій Гриценко[58], Юрій Дерев'янко[59], Сергій Гусовський[60] та низка інших політиків назвали конфлікт надуманим політичним переслідуванням і заявили, що пан Філімоненко не має жодного опублікованого матеріалу як журналіст та є провокатором, адже навіть давно існуюче «помаранчеве» інтернет-видання «Голос народу», журналістом якого представлявся Філімоненко, заперечило наявність будь-якої співпраці з ним.
Водночас головний редактор видання «Flash on Time News» — блогер і бізнесмен Маганов Денис Олександрович — підтвердив, що видавав блогеру Філімоненку редакційне завдання.
Сам Всеволод Філімоненко в ефірі «Громадського радіо» назвав себе одним із засновників інформаційного агентства «Голос народу». Водночас у державному реєстрі друкованих ЗМІ та інформаційних агентств про інформагентство «Голос народу» не зазначено нічого, але в базі даних ЄДРПО України містяться відомості, що 26 квітня 2017 року співзасновниками ТОВ «Інформаційне агентство „Голос Народу“» стали переселенці з окупованого Луганська — вже згаданий Філімоненко, колишній викладач економічного факультету Луганського університету та кандидат економічних наук Гриньов Антон Михайлович (1987 року народження) та телеведучий одного з ютуб-каналів Липовецький Олексій Анатолійович (народився 15 червня 1990 року, до 2014 року був у Луганську рекламним промоутером, редагував друковану рекламну газету «Besplatka Lugansk», а в 2014 році був членом редколегії проукраїнського інтернет-телеканалу «FreeDonbass»); з них Гриньов у 2018 році вибув з числа засновників.[61] Всі троє співпрацювали з діючим у Києві російськомовним інтернет-проєктом чорного політтехнолога Володимира Петрова, вели ютуб-канал «Голос народу», а також на початку Євромайдану 2013 року Філімоненко і Липовецький, ще проживаючи в Луганську, заснували проукраїнський паблік на сайті «ВКонтакті» з такою ж назвою.[62]
Сергій Лещенко[63] та Віктор Чумак[64] заявили, що влада прагне за допомогою судимості не пустити Шабуніна до великої політики. Головний редактор видання НВВіталій Сич назвав нападки влади на Шабуніна апогеєм контрреволюції[65].
Нардеп від «Слуги народу» Богдан Яременко[66][67] заявив, що суд над Шабуніним — це метод репресії та що він на місці активіста вчинив би так само.
Волонтер Юрій Касьянов висловив думку, що команда Порошенка намагається використовувати методи попередньої влади[68], а в соцмережах популярності набуло твердження, що чинному президенту «залишилося посадити Тимошенко та побудувати Межигір'я»[69], щоб зрівнятися зі своїм попередником.
Невчасне подання декларації
2020 року Печерський суд визнав Шабуніна винним у несвоєчасному поданні декларації за 2019 рік. Активіст визнав, що дійсно запізнився та подав декларацію наступного дня після дедлайну.[70][71] Раніше Шабунін добровільно подавав декларації, ще до того, як це стало обов'язковим для антикорупційних громадських активістів[72].
Інше
Піддається критиці опонентами через зарплатню, яку отримує в громадській організації, і придбаний будинок під Києвом площею 120 м² і вартістю 83 тис. $[32].
У червні 2017 року журналіст Володимир Бойко повідомив, що Шабунін потрапив у Раду громадського контролю Національного антикорупційного бюро України за підробленими документами, приховавши наявність земельної ділянки та квартири, яку здавав у найм[73].
У березні 2024 року Шабуніна звинуватили у маніпуляціях довкола «правок Лозового-Іонушаса». Критикуючи «правки», Шабунін навів приклад закриття кількох кримінальних справ, хоча реальні причини їхнього закриття були зовсім іншими.[74]
Кримінальні провадження ДБР
В грудні 2023 року Державне бюро розслідувань зареєструвало два кримінальні провадження проти Віталія Шабуніна — за частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 409 КК України. Його звинувачують в ухиленні від військової служби в 207 окремому батальйоні ТрО (в/ч А 7376) шляхом підроблення документів щодо відрядження до НАЗК[75][76].
12 березня 2024 року у ДБР заявили, що справу проти Шабуніна зобов'язав відкрити суд. Представниця ДБР Тетяна Сапьян в ефірі Радіо Свобода зазначила, що наразі триває досудове слідство, а у Шабуніна наразі немає процесуального статусу в кримінальному провадженні. Шабунін заявив що це є атакою на антикорупціонерів.[77]
У квітні 2024 року суд зобов'язав територіальне управління ДБР у Києві невідкладно розпочати досудове розслідування про самовільне залишення Шабуніним місця служби. Володимир Бойко повідомив, що у рамках зареєстрованих кримінальних проваджень протягом чотирьох місяців не відбувається слідчих дій через близьке знайомство Шабуніна із заступником директора ДБР Романом Олефіренком.[78]
У травні 2024 року стало відомо, що 24 жовтня 2023 року Шабуніна було переведено із в/ч 7376 до іншої в/ч на посаду бойового медика взводу охорони. Суд встановив, що з березня по вересень 2023 року, коли в/ч 7376 виконувала бойові завдання у Донецькій області, Шабунін перебував у Києві, хоча до НАЗК не відряджався.[79]
19 червня 2024 року, за даними Інтерфакс-Україна, Шабуніну готують підозру у зв'язку із систематичною неявкою на військову службу і незаконним використанням автомобіля, придбаного волонтерами для потреб ЗСУ.[80] У відповідь на це Шабунін вчергове повторив що мобілізувався 25 лютого 2025 року, і що «Татаров і Ко намагається мене посадити».[81]
Також Шабуніна звинувачують у привласненні автомобіля Nissan Pathfinder, який був наданий благодійним фондом «Паладин» в/ч 7376 для виконання завдань зі зміцнення обороноздатності України.[82]
Обшуки в липні 2025 року
11 липня стало відомо, що ДБР проводило обшуки у військовій частині в Чугуєві, куди перевели Шабуніна[83][84]. Обшуки відбуваюлися без ухвали суду.[85][86][87][88][89] Після обшуку ДБР вилучило телефон і комп'ютер дружини Шабуніна, планшет і телефони дітей віком 10 та 7 років. За даними ЦПК, зв'язку з Шабуніним не було, як і зі слідчими, які проводили обшук.[90]
Пізніше ДБР оголосило Шабуніну підозру «за ухилення від військової служби та шахрайство», та повідомило, що це не пов'язано з його громадською діяльністю.[91][92][93][94][95]. За словами депутата партії «Голос»Ярослава Железняка, обшук проводився також у Шабуніна вдома — там, де були лише дружина і діти.[96]
Пізніше речниця ДБР Тетяна Сапьян повідомила, що «якщо перевірити дані слідчих, то [Шабунін] мобілізувався 2022 року, але фактично на службу не з'являвся». Сапьян заявила, що оголошення підозри не пов'язано з громадською діяльністю Шабуніна.[97][98][99]
За даними «Наших Грошей», ДБР приїхало на обшук до Шабуніна на Hyundai Staria, щойно придбаному за 2,16 млн грн. За їхніми даними, за кілька днів до цього ДБР уклало тендерну угоду на купівлю 4-х Hyundai Staria за 8,65 млн грн.[100][101]
12 липня 2025 року в ЦПК повідомили, що Віталій перебував на Харківщині за місцем військової служби[102].
Згодом Шабунін написав, що на тлі повномасштабної війни президент Зеленський поступово зміцнював корупційний авторитаризм. Як приклади він навів спроби ухвалити законопроєкти, що послаблювали антикорупційний контроль у сфері оборонних закупівель, та відмову Кабміну призначити переможця конкурсу на посаду директора БЕБ попри закон. Також Шабунін написав про тиск на громадських активістів, зокрема про кримінальні провадження проти критиків влади.[103]
14 липня 2025 видання «Бабель» виявило, що за версією ДБР у вересні 2022-лютому 2023 року Шабунін організував фіктивне відрядження з батальйону ТРО до НАЗК, не плануючи виконувати службові обов'язки. За цей час він отримав 224 тис. грн зарплати та за нього сплатили ЄСВ, що на думку слідства було матеріальною шкодою державі. ДБР також розслідувало його відрядження до двох дослідницьких центрів Міноборони та використання автомобіля Nissan Pathfinder, переданого йому як гуманітарну допомогу. Ключову роль у ініціюванні справи відіграв блогер Володимир Бойко, який раніше критикував антикорупційні органи та оприлюднював матеріали з «витоків» у силових структурах. Справу було відкрито після його звернення та судового зобов'язання для ДБР.[141] 14 липня 2025 Шабуніну вручили повістки на допити до ДБР[142].
14 липня 2025 року українська служба «Deutsche Welle» виявила, що ініціатором справи виступив адвокат Ростислав Кравець, який раніше домагався відкриття провадження проти Шабуніна через суд[143].
Шабунін у липні 2025 року в інтерв'ю заявив, що раніше фокусувався на прізвищах представників ОП (Єрмак, Татаров), але змінив акцент на відповідальності президента Зеленського. Пояснив цю зміну критикою концепції «доброго царя» й «поганих боярів», наголосивши на потребі притягнення президента до відповідальності за системні корупційні ризики[144][145].
15 липня 2025 року 57 громадських організацій підписали заяву, в якій закликали припинити використовувати систему правосуддя задля політичних розправ, і заявили, що Шабунін є сержантом та проходить службу у 43-й окремій механізованій бригаді ЗСУ[30][146][147].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 24 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
