Якуб Кондрау
Якуб Кондрау (пол. Jakób Condrau, лат. Jacobus Condrau; 27 вересня 1779, Кур, Швейцарія — 20 квітня 1836, Тернопіль, Україна) — викладач, професор Полоцької єзуїтської академії. БіографіяНаприкінці 18 століття, перебуваючи в Німеччині, вступив до Товариства віри в Ісуса (також «паканісти», «отці віри»), однієї з католицьких конгрегацій, засновники та члени яких прагнули відновити спосіб життя скасованого єзуїтського ордену та під новою назвою відроджувати Товариство Ісуса[1][2]. Він приєднався до Товариства Ісуса 24 червня 1805 року в Білорусі. Потім вивчав теологію в Полоцькому єзуїтському колегіумі (1806 -1808). У 1808 -1820 — професор вищої та прикладної математики, фізики, ботаніки та астрономії Полоцького єзуїтського колегіуму та після його перетворення — Полоцької єзуїтської академії. У навчальному процесі широко використовувались експонати музею єзуїтів. (Докладніше про викладання Я. Кондрау своїх курсів див. Т. Б. Блінова[3].) 15 серпня 1817 р. склав у Полоцьку останні обітниці[4]. Після вигнання єзуїтів з Російської імперії (1820) викладав математику в Наваррі (Італія), а в подальші роки читав курси філософії та природознавства в Тернопільському єзуїтському колегіумі, де створив кабінет природознавства[5][6]. Помер і похований у Тернополі. Наукові праці
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia