Яніна Конарська

Яніна Конарська
Ім'я при народженні	пол. Janina Seideman
Народилася	30 квітня 1900(1900-04-30)[1]  Лодзь, Королівство Польське
Померла	9 червня 1975(1975-06-09)[1] (75 років)  Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання	Лісовий цвинтар в Ляскахd
Країна	Республіка Польща
Діяльність	художниця, скульпторка
Знання мов	польська
Членство	Association of Polish Graphic Artists "Ryt"d
У шлюбі з	Антоній Слонімський[2]
Нагороди
IMDb	ID 2789923
Медіафайли у Вікісховищі

Яніна Конарська-Слонімська (пол. Janina Konarska-Słonimska), до шлюбу Яніна Зейдеман (пол. Janina Seideman; 30 квітня 1900 року, Лодзь, царство Польське, Російська імперія — 9 червня 1975 року, Варшава, Польська Народна Республіка) — польська художниця і скульпторка, срібна призерка конкурсу мистецтв на літніх олімпійських іграх в Лос-Анджелесі в 1932 році.

Яніна Зейдеман походила з заможної родини єврейських фабрикантів. Вона отримала гарну освіту. Навчалася в жіночій школі Казимири Кохановської у Варшаві. Потім навчалася на Національних педагогічних курсах, потім в Школі витончених мистецтв на курсах живопису, графіки та скульптури. Була улюбленою ученицею Владислава Скочиляса по класу графіки.

У 1918 році взяла псевдонім Конарська, який офіційно прийняла як прізвище в 1924 році. В цей час члени сім'ї Зейдеман перейшли з юдаїзму в католицизм, взявши прізвище Конерські. У 1920 році під час Польсько-радянської війни художниця працювала медсестрою в госпіталі Академічної Ліги і дбала про поранених солдатів.

У період Другої Речі Посполитої Яніна Конарська провела кілька успішних виставок. Вона стала лауреаткою Міжнародної художньої виставки на міжнародних змаганнях з графіки. Її ксилографії, в основному образи святих та портрети тварин, мали комерційний успіх. Здобула срібну медаль під час Олімпіади мистецтв і літератури в Лос-Анджелесі в 1932 році за гравюру «Лижники» (за іншими даними гравюру «Стадіон»).

У 20-х роках ХХ століття Яніна Конарська увійшла в групу Скамандр. Інтелект, талант і врода допомогли їх здобути безліч шанувальників серед поетів і письменників. Крім того, вона була єдиною племінницею і спадкоємицею величезного стану текстильного магната з Лодзі. Відомо про її бурхливі романи, у тому числі з поетом Казимежом Вежинським.

У березні 1934 року Яніна Конарська одружилася з поетом і письменником Антонієм Слонімським. Шлюб був щасливим і бездітним. Після шлюбу вона поступово відійшла від художньої діяльності.

Яніна Конарська-Слонімська померла 9 червня 1975 року у Варшаві.

Похована на Лісовому кладовищі в селі Ляски.

• Janina Kumaniecka. Saga rodu Słonimskich. — Warszawa: Wydawn. Iskry, 2003. — 328 с. — ISBN 9788320717334 (пол.)
• Wacław Alfred Zbyszewski. Gawędy o ludziach i czasach przedwojennych. — Warszawa: Czytelnik, 2000. — 310 с. — ISBN 9788307027463. (пол.)
• Jarosław Iwaszkiewicz. Książka moich wspomnień. — Czytelnik. — Warszawa, 1994. — 422 с. — ISBN 9788307024035. (пол.)