Ян Нагурський
Ян Йосипович Нагурський[1][2] (пол. Alfons Jan Nagórski; 8 лютого 1888, Влоцлавек, нині Польща — 9 червня 1976, Варшава) — полярний льотчик, польський піонер польотів над льодами Арктики. Поляк, служив у російської армії, став одним з перших пілотів російського флоту. В 1914 році брав участь у пошуках зниклої експедиції Георгія Сєдова, коли зробив п'ять польотів — перших у світі польотів в небі Арктики. Першим з льотчиків зробив «мертву петлю» на гідроаероплані, в Першу світову війну був нагороджений декількома орденами. БіографіяНародився 8 лютого 1888 року по н. ст. в сім'ї мірошника. Після закінчення школи працював судовим клерком і вчителем. У 1906 році поступив в Одеське юнкерське піхотне училище. 6 серпня 1909 року отримав звання підпоручик і призначення в 23-й Сибірський стрілецький полк, розквартирований у Хабаровську. В кінці 1910 року подав рапорт на вступ до Вищого морського інженерного училища і продовжив навчання в Санкт-Петербурзі. Натхненний демонстраційними польотами Сергія Уточкіна, з початку 1911 до 1912 року Нагурський пройшов курс навчання під керівництвом інструктора Раєвського в Імператорському Всеросійському аероклубі в Новій Деревні поблизу Санкт-Петербурга. У червні 1912 року Нагурський вступив до Гатчинської офіцерської повітроплавальної школи. У наступному 1913 році отримав звання військового льотчика. Одночасно з авіаційною підготовкою, в липні 1913 року Нагурський успішно захистив диплом морського інженера і був призначений в Головне Гідрографічне Управління. В 1914 році для пошуків експедиції Г. Я. Сєдова вперше у світовій історії використовувалася полярна авіація: льотчик Ян Нагурський з механіком Е. В. Кузнецовим на гідролітаку «Фарман МФ-11» дослідив з повітря льоди і узбережжя Нової Землі на протяжності близько 1060 км. Під час останнього польоту він досяг 76 паралелі.[3]  Пам'ятьНа честь Яна Нагурський названі:
Книги
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
