Земля Олександри
Земля Олександри (рос. Земля Александры) — острів архіпелагу Земля Франца-Йосифа. Адміністративно входить до складу Приморського району Архангельської області Росії. Знаходився на території державного природного заказника федерального значення «Земля Франца-Йосифа». ОписНа північному сході острова знаходиться півострів Полярних Льотчиків. Найвища точка острова — крижаний купол Місячний — 382 метра над рівнем моря. Найвища точка на не покритій льодом суші — 68 метрів.  На острові знаходилися:
На острові з 1981 року розташована прикордонна застава «Нагурське». З травня 2007 року — база прикордонної служби ФСБ Росії «Нагурське»[1][2] 80°48′38.45″ пн. ш. 47°39′1.70″ сх. д. / 80.8106806° пн. ш. 47.6504722° сх. д. 80°48′38.45″ пн. ш. 47°39′1.70″ сх. д. / 80.8106806° пн. ш. 47.6504722° сх. д. 80°48′38.45″ пн. ш. 47°39′1.70″ сх. д. / 80.8106806° пн. ш. 47.6504722° сх. д. У 2007 році на острові було розпочато будівництво військової бази Арктичний трилисник. У 2008 році інфраструктура полярної станції була оновлена, в складі нового містечка для прикордонників були побудовані адміністративно-житловий корпус площею 5000 м², гараж, енергоблок, склад ПММ, споруди водопостачання і каналізації[3]. З 2014 року на території бази дислокується підрозділ протиповітряної оборони Північного флоту Росії. Будівництво завершено в 2016 році. Аеродром «Нагурське» увійшов до числа 13 аеродромів, які мають бути відновлені для використання в зв'язку зі створенням 1 грудня 2014 року Об'єднаного стратегічного командування «Північ»[4]. Історія Острів був відкритий експедицією англійця Бенджаміна Лі Сміта і названий на честь королеви Олександри Данської[5][6]. Гідрометеорологічна станція, аеродром, а в минулому і 31-я окрема радіолокаційна рота були названі в честь льотчика Яна Нагурського. Під час Німецько-радянської війни в західній частині острова діяла німецька метеостанція, названа «Шукач скарбів», а також база відстою і дозаправки підводних човнів. Метеостанція була відкрита в рамках проекту під кодовою назвою «Вундерланд» («Країна чудес») в 1943 році і пропрацювала до липня 1944 року[7]. Залишки цієї бази виявив в 1947 році полярний льотчик І. П. Мазурук, підшукуючи на острові місце для арктичної авіабази. Радіометеостанціі розміщувалася в капітальних будинках-бліндажах з подвійними стінами, плексигласовими вікнами, із замаскованими під сніг білими дахами. У 1981 році була введена в лад прикордонна застава «Нагурська»[8] . У 1980-х роках селище об'єднувало полярну станцію «Нагурська» і кілька військових і наукових містечок (прикордонна застава, комендатура, частина ППО СРСР (в/ч 03184) і ін.). У 1990-ті роки більшість об'єктів було закрито. Станом на 2016 рік на острові ведеться будівництво цілорічної злітної смуги в інтересах МО РФ, де має бути розміщена ланка винищувачів і два паливозаправники Іл-78. Також ведеться будівництво адміністративно-побутового комплексу Арктичний трилисник замкнутого циклу площею 14 000 м²[9] . Куполи і льодовикиБільша частина території покрита двома льодовиковими куполами: Місячним і Кропоткіна. Найбільші льодовики Місячного купола — льодовик Вустер, Норденшельд і Паєра. ОзераНа вільної від крижаних куполів території безліч озер. З них найбільші Качине і Крижане.
Найближчі островиМалі: Великі Топографічні карти
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
