Населення становить 589 осіб за переписом 2010 року (201 чоловічої статі та 231 — жіночої), 772 особи — 2005 року.
Історія
За даними 1859 року у казенній слободі Богучарського повітуВоронізької губернії мешкало 1967 осіб (974 чоловічої статі та 993 — жіночої), налічувалось 177 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Руднянської волості мешкало 1303 особи, налічувалось 224 дворових господарств, існувала православна церква й 2 лавки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2507 осіб (1252 чоловічої статі та 1255 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року на хуторі мешкало 2507 осіб (1256 чоловічої статі та 1251 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 415 дворових господарств, існували православна церква, земська школа, 2 маслобійних заводи, 2 крупорушки, 35 вітряних млинів, 2 дріб'язкових і винна лавки, проходили щорічний ярмарок й 2 торжки[4].
↑рос. дореф.Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 963)
.png){kind=small}
.png)
