Яценко Михайло Іванович

Яценко Михайло Іванович
Яценко Михайло Іванович;
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	15 вересня 1991 ; Топори, Ружинський район, Житомирська область, Україна
Смерть	13 серпня 2022 (30 років) ; Білогірка, Великоолександрівська селищна громада, Бериславський район, Херсонська область, Україна
Поховання	Військове кладовище № 2
Alma Mater	Державний університет «Житомирська політехніка» і Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ДШВ
Формування	46 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)

Миха́йло Іва́нович Яце́нко (15 вересня 1991, с. Топори — 13 серпня 2022, поблизу нп Білогірка, Херсонська обл.) — лейтенант ЗСУ, заступник командира роти. Загинув у ході російського вторгнення 2022 р.

Життєпис

Народився 15 вересня 1991 року в с. Топори, Ружинського району Житомирської області. У 2007 році закінчив 9 класів Топорівської ЗОШ І—ІІІ ступенів. З 2007 року по 2010 рік навчався у Житомирському агротехнічному коледжі. З 2010 року по 2012 рік навчався у Житомирському державному технологічному університеті (факультет економіки та менеджменту, здобув освітній ступінь бакалавра за спеціальністю «Економіка підприємства»)^[1] та в Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова. У 2012—2014 роках працював у різних організаціях м. Житомир. З кінця 2014 року по 2017 рік займався вантажоперевезеннями по території України. З початку 2018 року по 2021 рік працював за кордоном. З 2021 року працював та проживав у м. Житомир.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем на захист державного суверенітету. Служив у 46 окремій аеромобільній бригаді (2 батальйон, 4 рота). Воював на Київщині та Херсонщині.

13 серпня 2022 року загинув поблизу населеного пункту Білогірка Херсонської області внаслідок танкового обстрілу. Похований 22 серпня на Смолянському військовому цвинтарі.

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (25 жовтня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2]
Нагрудний знак «За військову доблесть». Наказ Міністра Оборони України № 174 від 25.03.2022 р.- за успішні бойові дії на Київщині, особисто проявлену мужність та героїзм у звільненні Макарова.