Жито́мирський військо́вий інститу́т і́мені С. П. Корольо́ва — державний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації. Утворений у 1919 році як навчальний заклад, що готує фахівців протиповітряної оборони. На сьогоднішній день (2020 рік) готує, як військових, так і цивільних фахівців у галузях радіотехніки, системної інженерії, інформаційної та кібернетичної безпеки тощо. Інститут має велику наукову школу, досліджує та розробляє роботизовані системи військового призначення. Має досвід участі в бойових діях (серед цього й — на Сході України).
Але після Жовтневого перевороту1917 року курси припинили своє існування, наступності підготовки фахівців протиповітряної оборони не відбулося.
У лютому 1918 року в РСЧА почались заходи зі створення (відтворення) зенітної артилерії та системи підготовки кадрів до неї. В червні 1918 року у Петрограді було створено Управління завідувача з формування зенітних батарей. У листопаді того ж року Управління було переведено до Калуги.
З метою якісної організації та систематичного навчання комскладу протилітакових батарей 13 лютого 1919 року завідувач формуванням зенітних батарей РСЧА Б.П.Ненашев наказом № 34 встановив: «...нова справа боротьби з повітряним флотом настійно вимагає грунтовної розробки і передачі досягнутих результатів всім зенітникам. З цією метою і наказую організувати при ввіреному мені управлінні школу стрільби по повітряному флоту, як орган, що розробляє всі галузі зенітної справи, так і навчає командний склад формованих батарей. Заняття розпочати 18-го цього лютого"».[2]
У травні 1919 року Управління було переведено до Нижнього Новгорода. У наказі № 364 від 7 грудня 1919 року новий завідувач формуванням А.Н.Вукотич зажадав: «8-го цього грудня відновити заняття з командним складом управління, перервані через відсутність приміщення, а також приступити до навчання стрільбі колишніх феєрверкерів, що складаються в наявності в змінному складі управління і в 4-й батареї».[3]
З 8 грудня 1919 року в школі стрільби по повітряному флоту почалися заняття, які йдуть практично безперервно до теперішнього часу, незважаючи на проведені передислокації і реорганізації навчальних закладів, зміни профілю підготовки і контингенту навчаємих.
З 1919 до 1934 року це був єдиний в країні військово-навчальний заклад протиповітряної оборони. До війни після Нижнього Новгорода послідовно базувався:
у селищі "20-а верста" (зараз - в межах міста Одинцово) з 1 жовтня1921 - зенітне відділення Повторної артшколи середнього комскладу артилерії особливого призначення Республіки;[4]
у Москві (казарми ім. Троцького) з 1 жовтня 1922 — два зенітних відділення Повторної школи середнього комскладу і підготовки молодшого комскладу і фахівців частин артилерії особливого призначення;[5]
у Петрограді (Ленінграді) з 1 жовтня 1923 — Повторна школа середнього командного складу зенітної артилерії особого призначення при Управлінні начальника зенітної артилерії особливого призначення[6];
у Севастополі з 1 жовтня 1924 — Спеціальна школа старшого та середнього командного складу зенітної артилерії; з 1 листопада того ж року — Курси удосконалення командного складу зенітної артилерії РСЧА; з 1 жовтня 1927 року — Школа зенітної артилерії РСЧА; з 16 березня1937 року — Севастопольське училище зенітної артилерії РСЧА (СУЗА)[7].
У серпні 1941 року училище було евакуйовано спочатку до Петровська, потім — до Уфи[8]. Після завершення війни інститут був переведений до Житомира (1946)[9]. 1947 року навчальний заклад отримав нову назву — Житомирське Червонопрапорне зенітно-артилерійське училище.
З 31 січня1968 року училище було переведено в розряд вищих та отримало назву Житомирське вище ракетне командне Червонопрапорне училище ППО[10]. 1973 року училище отримало почесне найменування, отримавши ім'я Ленінського комсомолу[11]. 15 листопада1979 училище було нагороджено орденом Жовтневої Революції[12].
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року № 94 інститут було виключено зі складу Державного університету телекомунікацій та він став самостійним вищим навчальним закладом[16].
У травні 2025 року інститут з вісьмома іншими українськими вищими військовими навчальними закладами було включено до мережі Європейського коледжу безпеки та оборони (ESDC)[17].
Освітня діяльність
Заняття у інституті
Військовий інститут здійснює підготовку фахівців та наукові дослідження у таких галузях знань:
В інституті активно проводяться пошукові та прикладні наукові дослідження з проблем створення, випробування, бойового застосування, експлуатації, модернізації високотехнологічних систем і засобів озброєння та військової техніки[18].
Курсанти і студенти беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, тематичних олімпіадах[18][19][20]. В інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій[21]. Видається фаховий збірник наукових праць[22]. Регулярно проводяться науково-практичні конференції[23][24][25][26].
Розроблений та створений в інституті діючий макет Центру кібернетичної безпеки використовувався для забезпечення безпеки проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Макет Комплексу оперативного управління силами та засобами у кризових ситуаціях застосовувався під час військових навчань і тренувань[27].
Матеріально-технічна база
Загальна площа навчальних приміщень військового інституту становить понад 28 тисяч м2. Аудиторний фонд інституту складається з 6 навчальних корпусів, де обладнано 22 лекційні аудиторії, 39 спеціальні класи, 58 лабораторій, 5 навчальних командних пунктів, 40 класів загального призначення[28] тощо.
Для забезпечення практичної підготовки курсантів і студентів на кафедрах військового інституту створено 8 навчально-лабораторних комплексів та лабораторій, розгорнуто понад 70 класних варіантів комплексів озброєння та військової техніки, обладнано 3 майданчики військової техніки на рухомій базі, розгорнутий значний парк обчислювальної техніки, що включає 23 сучасних спеціалізованих комп'ютерних класів[28].
Навчально-виховний процес забезпечують 2 бібліотеки. Книжковий фонд загальної бібліотеки налічує близько 300 тисяч примірників.
У військовому інституті діє спортивний комплекс з басейном. У розпорядженні курсантів та студентів є стадіон, 3 спортивних зали, 5 спортивних майданчиків, стрілецький тир, полігонна база.
Військовий інститут активно бере участь у програмах міжнародного співробітництва з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації іноземних військових фахівців[18].
Наукові та науково-педагогічні працівники військового інституту беруть участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, публікують результати наукових досліджень у закордонних виданнях[29].
Найкращі спортсмени інституту беруть участь у чемпіонатах світу, України, Збройних Сил України, чемпіонатах та універсіадах Житомирщини. За останні роки в інституті підготовлено 2 заслужених майстри спорту України, 5 майстрів спорту міжнародного класу, 62 майстри спорту України. Переможцями та призерами чемпіонатів України є 38 спортсменів, чемпіонатів світу — 12. Спортсмени інституту виборюють перші місця на чемпіонатах із шахів, рукопашного бою тощо[30][31].
2002 року було започатковано та щорічно проводиться Міжнародний турнір з гирьового спорту на честь академіка Корольова.
Структура інституту
Факультети
Факультет радіоелектронних систем спеціального призначення
Факультет геоінформаційних і космічних систем
Факультет інформаційних і телекомунікаційних систем
Микола Воробйов [Архівовано 7 квітня 2012 у WebCite] (1916–1956) — майор, Герой Радянського Союзу (14.06.1942), командир 365-ї зенітної батареї 110-го зенітного артилерійського полку протиповітряної оборони Берегової оборони Чорноморського флоту (був позбавлений всіх нагород 13.07.1954)
Іван Бєдін [Архівовано 29 червня 2012 у WebCite] (1906–1975) — полковник, Герой Радянського Союзу (10.04.1945), командир 1372-го зенітного артилерійського Ченстоховського полку (29-а зенитно-артилерійська Першотравнева Червонопрапорна дивізія, 5-а гвардійска армія, 1-й Український фронт)
Сергій Штеменко (1907–1976) — генерал армії, начальник Генерального штабу (1948—1952), начальник Головного розвідувального управління (1956 −1957), 1977 року його ім'я було надано Краснодарському вищому військовому училищу
Григорій Орел (1904–1974) — генерал-полковник танкових військ, заступник командувача з бойової підготовки - начальник управління бойової підготовки Закавказького військового округу
Едуард Фельдблюм - підполковник, будучи старшим лейтенантом офіцером наведення у складі бойового розрахунку 2-го зенітно-ракетного дивізіону 57-ї зенітно-ракетної бригади 1 травня 1960 року в районі міста Свердловська знищив висотний літак-розвідник Lockheed U-2, що здійснював розвідувальний політ над територією СРСР. Нагороджений орденом Червоної Зірки.
Пам'ятна дошка на честь Івана Туркенича на території військового інституту
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
100 років на варті безпеки України. 1914—2014. Житомир-2014. Інформаційний буклет.
Голованов, Николай Яковлевич. Житомирское Краснознаменное имени Ленинского комсомола: История Житомир. высш. командного Краснознам. училища радиоэлектроники противовоздуш. обороны им. Ленинского комсомола / Н.Я. Голованов. - Москва: Воениздат, 1977. - 232 с., 16 л. ил.: ил.; 21 см.
Супрунов, Юрій. Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова. Начальники військового навчального закладу. Історичний нарис (вид. грудень 2014). ЖВІ ДУТ. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
Молчановский, Андрей Леонидович. О создании Школы стрельбы по воздушному флоту и ее реорганизациях в 1919-1924 гг.: монография / Молчановский Андрей Леонидович. - Москва : Сам Полиграфист, 2019. - 107 с. : ил., портр., табл.; 21 см. - ISBN 978-5-00166-002-6
