1865 Цербер

1865 Цербер

Відкриття
Відкривач	Любош Когоутек
Місце відкриття	Гамбурзька обсерваторія
Дата відкриття	26 жовтня 1971
Позначення
Названа на честь	Цербер
Тимчасові позначення	1971 UA
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики
Епоха 2457000,5 (09/12/2014) TDB
Велика піввісь	1,0800484 а. о.[1] і 1,079959701562 ± 9,8649E−10 а. о.[2]
Перигелій	0,5757 а. о.
Афелій	1,584 а. о.
Ексцентриситет	0,4669
Орбітальний період	410 днів
Нахил орбіти	16,091 ± 0,001 °, 0,281 радіан[1] і 16,101341643149 ± 7,4858E−8 °[2]
Довгота висхідного вузла	3,716 радіан[1] і 212,88778906206 ± 1,5093E−7 °[2]
Аргумент перицентру	5,677 радіан[1] і 325,29222640203 ± 1,8144E−7 °[2]
Фізичні характеристики
Розміри	1,2 км
Альбедо	0,22[2]
Стандартна зоряна величина	16,84[1] і 16,79[2]
1865 Цербер у Вікісховищі

1865 Цербер — кам'янистий астероїд і навколоземний об'єкт групи Аполлонів діаметром приблизно 1,6 кілометра. Був відкритий 26 жовтня 1971 року чеським астрономом Любошем Когоутеком у Гамбурзькій обсерваторії (у той час приватна обсерваторія Бергедорфа), Німеччина, і отримав тимчасове позначення 1971 UA^[3].

Цербер обертається навколо Сонця на відстані 0,6—1,6 а. о. Його орбітальний період становить 1 рік і 1 місяць (410 днів). Його орбіта має ексцентриситет 0,47 і нахил відносно екліптики 16°^[4].

Цербер має мінімальну відстань перетину орбіти Землі 0,1567 а. о. (23 400 000 км), що відповідає 61 відстаней до Місяця. В інтервалі з 1900 по 2100 рік він 7 разів наближається до Землі на відстань менше 30 млн км — від 24,4 до 25,7 млн км. Крім того, він робить близькі проходи повз Марс і Венеру^[4].

Відповідно до спектральної класифікації астероїдів, Цербер є звичайним кам'янистим астероїдом типу S, який на 65 % складається з плагіоклазу та на 35 % — з піроксену^[4]. Його період обертання становить 6,804 години, альбедо 0,220 (геометричне)^[4][5]. Максимальний діапазон кривої світла Цербера становить 2,3^[6], це є ознакою того, що він може мати форму сигари, як 1I/Оумуамуа.

Астероїд названий на честь Цербера (Кербера) — персонажа грецької міфології, багатоголового собаки, який охороняє браму Підземної країни тіней^[7]. Приборкання Цербера стало останнім і найважчим із 12 подвигів Геракла.

Крім того, Цербером називалося нині не існуюче сузір'я Цербера. Нині ділянка небесної сфери, яку воно займало, розташовано у східній частині Геркулеса.

Астероїд Цербер не слід плутати з Кербером, який є супутником карликової планети Плутон.

Центр малих планет опублікував офіційну заяву про присвоєння імені 20 грудня 1974 року (M.P.C. 3758)^[8].

• Les NEO (Near-Earth Objects), Michel-Alain Combes, (французькою)
• Astrosurf, names of NEAs Les Noms des NEA — liste alphabétique (аркуш Excel французькою)
• Asteroid Lightcurve Database (LCDB), query form (info Archived 16 December 2017 at the Wayback Machine)
• Dictionary of Minor Planet Names, Google books

• Список астероїдів (1801—1900)