196-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

196-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 196. Infanterie-Division
Німецькі важкі танки Nb.Fz., що діяли разом з 196-ю дивізією в Норвегії. Квітень 1940
На службі	27 листопада 1939 — 15 вересня 1944
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Данциг
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт Операція «Везерюбунг» Норвезька кампанія Німецька окупація Норвегії Східний фронт Вільнюська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-лейтенант Ріхард Пелленгар

196-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 196. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

196-та піхотна дивізія розпочала формування 27 листопада 1939 року в Данцигу у XX військовому окрузі під час 7-ї хвилі мобілізації Вермахту. Формування здійснювалося за територіальним принципом у складі 2 піхотних полків: 340-го і 345-го. На початку січня 1940 року почалося формування ще одного полку — 362-го. Формування та навчання тривали до березня 1940 року.

1 березня 1940 року дивізію включили до складу сил XXI армійської групи генерала від інфантерії Ніколауса фон Фалкенгорста у зв'язку з підготовкою вермахту до вторгнення у Данію та Норвегію.

9 квітня 1940 року дивізію з початком операції «Везерюбунг» висадили в Норвегії. З'єднання висадили з моря в порту Осло, її частини у взаємодії з частинами 2-ї гірської, 181-ї і 214-ї піхотних дивізій XXI армійської групи розпочали наземну фазу операції з окупації південної частини цієї країни. Бойові дії в районі Ліллегаммера, Осло, Галдена, Сарпсборга, Дребака. 2 травня підрозділи 196-ї дивізії здобули порт Ондалснес.

Після завершення переможної кампанії 196-та піхотна дивізія залишилася в центральній Норвегії виконувати окупаційні функції до липня 1944 року.

У липні 1944 року 196-ту дивізію перекинули на Східний фронт, до Литви, де розвивався успішний наступ Червоної армії. Дивізія увійшла до XXVI армійського корпусу генерал-лейтенанта Гергарда Мацкі, вела оборонні бої в районі Алітуса, Калварії, Маріямполе. Однак, у вересні її розформували через необхідність поповнення свіжими частинами тих з'єднань, які зазнали важких втрат у боях з наступаючою Червоною Армією — 131-ї піхотної і 361-ї фольксгренадерської дивізії.

• Німеччина (листопад 1939 — квітень 1940);
• Норвегія (квітень 1940 — липень 1944);
• СРСР (північний напрямок) (липень — вересень 1944).

• генерал-лейтенант Ріхард Пелленгар (нім. Richard Pellengahr) (27 грудня 1939 — 28 лютого 1942)
• оберст, з 1 квітня 1942 року генерал-майор, потім генерал-лейтенант, доктор політекономії Фрідріх Франек (нім. Friedrich Franek) (1 березня 1942 — 23 грудня 1943);
• генерал-лейтенант Курт Мерінг (нім. Kurt Möhring) (24 грудня 1943 — лютий 1944);
• оберст Клінге (нім. Klinge) (лютий — червень 1944);
• генерал-майор Фрідріх фон Унгер (нім. Friedrich von Unger) (червень — вересень 1944).

• Райхскомісаріат Норвегія
• Десант на Домбас
• Данська операція
• Битва за Нарвік
• Хронологія Другої світової війни на Західному фронті

• 196. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2019. (нім.)
• 196. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 16 вересня 2019. (англ.)
• 196. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 16 вересня 2019. (італ.)
• 196. Infanteriedivision
• 196. INFANTERIE-DIVISION — UNIT HISTORY [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
• 196. Infanterie-Division [Архівовано 20 липня 2021 у Wayback Machine.]
• 196th Infantry Division, XXIst Group, German Army, Unternehmen Weserübung [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]

• Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band10. Die Landstreitkräfte 371—500. Biblio-Verlag, Bissendorf 1975, ISBN 3-7648-1002-5, S.53f.
• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)

Виноски

Джерела