308-ма стрілецька дивізія (3-го формування, СРСР)
308-ма лати́ська стріле́цька Червонопра́порна диві́зія — стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання РСЧА в часи Німецько-радянської війни. При формуванні 308-ї латиської стрілецької дивізії в ній, станом на 10 липня 1944 року, було 36,3% воїнів латиської національності. Станом на 30 березня 1945 року їх чисельність становила 82,5%. Історія з'єднання308-ма латиська стрілецька дивізія була сформована на базі 1-го окремого резервного полку в Гороховецьких таборах. На 7 липня 1944 року формування дивізії було цілком завершене, бійці прийняли військову присягу й дивізії в урочистій обстановці були вручені бойові прапори. Протягом усього періоду бойових дій дивізія входила до складу 130-го латиського стрілецького корпусу на 2-му Прибалтійському й Ленінградському фронтах. 17 липня 1944 року перші частини дивізії залізницею прибули на станцію Невель. Переслідуючи ворога, що відступав, 25 липня частини дивізії увійшли на територію Латвії, а 30 липня дивізія з'єдналась з 43-ю гвардійською стрілецькою дивізією. Після цього нетривалий час дивізія перебувала у другому ешелоні наступу 22-ї армії. У ході проведення Лубансько-Мадонської фронтової наступальної операції, 8 серпня 308-ма стрілецька дивізія спільно з 43-ю гвардійською стрілецькою дивізією з боями взяла вузлову залізничну станцію Крустпілс, а 10 серпня форсувала річку Айвієксте. З 17 по 24 серпня 1944 року дивізія вела наступальні бої на Відземській височині. З вересня по жовтень 1944 року 308-ма стрілецька дивізія вела наступальні бої в ході проведення Ризької операції діючи, як мобільна група 22-ї армії. 16 жовтня воїни 308-ї латиської стрілецької дивізії увійшли до Риги з боку Пардаугави. З 18 жовтня 1944 року 308-ма латиська стрілецька дивізія була дислокована в південній частині Ризької затоки для захисту від можливих десантних операцій супротивника. У травні 1946 року 308-ма латиська стрілецька Червонопрапорна дивізія була розформована. Бойовий склад
КомандириДивізією командували:
Нагороди
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia