48-й стрілецький корпус (СРСР)

48-й стрілецький корпус
48-й стрелковый корпус
На службі	березень — 26 серпня 1941 червень 1943 — липень 1946
Країна	СРСР
Вид	РСЧА
Тип	стрілецькі війська
Роль	загальновійськове об'єднання
Чисельність	стрілецький корпус
У складі	9-та армія Південний фронт
Гарнізон/Штаб	Рибниця
Війни/битви	Німецько-радянська війна Операція «Барбаросса» Операція «Мюнхен» Тирасполь-Мелітопольська операція Вісло-Одерська операція Нижньо-Сілезька операція
Командування
Визначні командувачі	Малиновський Р. Я. Гречкін О. О.

48-й стрілецький корпус (рос. 48-й стрелковый корпус, 48-й ск) — оперативно-тактичне військове об'єднання, стрілецький корпус Червоної армії, який існував з перервами в період з березня 1941 до липня 1946 року.

У березні 1941 року 48-й стрілецький корпус був сформований уперше в Рибниці. На початку німецько-радянської війни частини корпусу переміщені ближче до кордону. З 22 червня корпус (74-та і 150-та стрілецькі дивізії) вів оборонні бої проти румунських військ у районі східніше Бєльці.

2 липня 1941 року після артилерійської та авіаційної підготовки почався наступ головних сил німецько-румунських військ із рубежу Ботошани — Ясси. Розтягнуті по фронту на 40-50 км дивізії корпусу стримати удар німецьких військ не змогли, до кінця дня фронт на правому фланзі 48-го стрілецького корпусу 9-ї армії виявився прорваним, а на лівому, в районі на схід від Ясс, зав'язалися запеклі бої у смугах 74-ї стрілецької дивізії, 30-ї гірськострілецької дивізії і 95-ї стрілецької дивізії. З повітря наступ підтримували пікірувальні бомбардувальники Юнкерс-87.

6-7 липня 1941 року корпус вів бої в районі Кишиніва. 14 липня 1941 року під натиском противника частини почали відхід від Бєльці на Рибницю. 17 липня з метою відбити столицю Молдови від румунських військ 9-та армія частиною сил 48-го стрілецького корпусу провела контрудар по бєльцькому угрупованню, а 2-м кавалерійським корпусом, частиною сил 15-ї моторизованої і 95-ї стрілецької дивізій — по кишинівському угрупованню. Однак контрудар мети не досяг, звільнити Кишинів не вдалося^[1]. Німецько-румунські війська, відбивши контратаку, продовжили рух далі на схід і 17 липня вийшли на Дністер.

Після поразки в операції «Мюнхен» війська Південного фронту відступили на рубіж старого радянсько-румунського кордону поздовж Дністра, де перейшли до оборони. 9-та армія (2-й кавалерійський, 48-й стрілецький корпуси, 95-та стрілецька дивізія) генерал-полковника Черевиченка Я. Т. зуміла закріпитися на захід від Дністра, спираючись на укріпленні райони по річці на фронті Балта — Слобідка — Круті — Плоть — Рибниця — Дубоссари — Григоріополь — Тирасполь. Одночасно, командування Південного фронту поспішало вивести з мішка лівофлангові дивізії, які входили до Приморської групи військ під управлінням генерал-лейтенанта Чибісова Н. Є. від нового державного кордону.

24 липня командувач 18-ю армією визначив 48-му стрілецькому корпусу завдання — розгромити балтинсько-кимське угруповання противника і надати допомогу діючим північніше формуванням 6-ї і 12-ї армій, які потрапили під загрозу оточення. Наступ своїх цілей не досягнув.

26 серпня 1941 року корпус переформовано в управління 12-ї армії.

• генерал-майор Малиновський Р. Я. (березень — серпень 1941);
• полковник Батюня О. Г. (серпень 1941);

• генерал-майор Рогозний З. З. (червень 1943 — квітень 1945);
• генерал-лейтенант Гречкін О. О. (травень 1945 — травень 1946);
• полковник Карпов Я. В. (травень — липень 1946).

• 48-й моторизований корпус (Третій Рейх)
• Рухомий корпус (Угорщина)
• 68-й армійський корпус (РФ)
• 3-й армійський корпус (Фінляндія)
• Хроніка Німецько-радянської війни/Липень 1941 року
• 4-й армійський корпус (США)

Виноски

Джерела

• 48 стрелковый корпус(рос.)
• 48 стрелковый корпус I формирование
• 48 стрелковый корпус II формирование(рос.)