5-та Українська Радянська дивізія

5-та українська радянська дивізія
Емлема РСЧА з 1918 року
На службі	28 квітня-16 липня 1919
Країна	Українська СРР
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
У складі	3-тя українська радянська армія
Війни/битви	Українська революція

5-та українська радянська дивізія  — військове з'єднання у складі Української радянської армії, в складі 3-ї української радянської армії.

3-тя Українська радянська армія створена до 15 квітня 1919 з частин Групи військ одеського напрямку, які були зведені в дві штатні дивізії: 5-ю і 6-ю Українські радянські дивізії.

3-тя Українська радянська армія вела бойові дії проти українських військ під командуванням С. Петлюри в районі Одеса - Херсон - Миколаїв і до кінця квітня витіснила супротивника з Лівобережжя Придністров'я від Одеси до Тирасполю.

До 28 квітня в м. Київ завершено створення дивізії. Начальник дивізії Слувіс Михайло Васильович^[1][2].

У квітні - липні дивізія вела бої з частинами Добровольчої армії під командуванням російського генерал-лейтенанта барона П. Н. Врангеля в східній частині України.

В травні дивізія вела бої з частинами російської Добровольчої армії під командуванням російського генерал-лейтенанта В. З. Май-Маєвського в східній частині України.

З 22 травня Добровольча армія наступала на Курськ-Орел, зайняла місто Слов'янськ, відкинувши частини 8-ї і 13-ї червоних армій за річку Сіверський Донець.

Червона 13-а армія втратила віру в можливість стримати противника і вищестояще радянське командування напружено формувало нові центри оборони в містах Харкові та Катеринославі.

28 травня 3-тя Українська радянська армія передала частину військ Південному фронту і перейшла до оборони. Серед переданих військ була і 5-та Українська радянська дивізія, яка увійшла до складу 8-ї армії РСЧА.

В червні 5-а дивізія вела бої з військами Добровольчої армії в східній частині України.

10 червня ліва колона білогвардійського 1-го армійського корпусу (командир корпусу генерал-майор О. П. Кутепов) взяла місто Бєлгород.

11 червня ліва колона 1-го армійського корпусу білих, витісняючи війська червоних, увійшла до міста Харків і після запеклого вуличного бою зайняла його.

27 червня війська Збройні сили Півдня Росії змусили війська Червоної Армії залишити м. Катеринослав.

В липні 5-та Українська радянська дивізія продовжувала вести бої з військами Добровольчої армії в східній частині України.

В липні 5-та Українська радянська дивізія передана до 9-ї армії РСЧА.

З липня 5-та Українська радянська дивізія вела бої з військами російської Добровольчої армії в Області Війська Донського на річці Хопер.

16 липня 1919 року 5-та Українська радянська дивізія переформована на 56-ту стрілецьку дивізію єдиної РСЧА.

• Слувіс М. В. (28.04 - 16.07.1919)

• 1 бригада
  • 1-й Знаменський полк (1800 багнетів);
  • 2-й Ананьєвський полк (3450 багнетів);
  • 3-й Балтійський полк (1800 багнетів);
• 2 бригада
  • Полк Тараса Шевченко (1049 багнетів);
  • Вознесенський полк (688 багнетів, 5 кулеметів);
  • Одеський полк (956 багнетів, 4 кулемета);
• 3 бригада
  • Бессарабський полк (540 багнетів, 15 кулеметів);
  • Приднепровський полк (2000 багнетів, 10 кулеметів);
• Артилерійський дивізіон (27 гармат, 2 кулемета);
• 1-й кінний дивізіон (1200 багнетів, 320 шабель, 14 кулеметів, 7 гармат);

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] / Упорядник Якимович Б. З. — 4-те вид., змін. і доп. — Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
• Семанов С. Нестор Махно. — М, Вече, 2005. — С. 118.
• Прудников В. Мятеж. Газета «Вечерний Донецк» — 4−11.05.1994.
• Дмитренко Ю. «Я, отаман Григор’єв…». «Україна» — 1990. — № 11−12.
• Савченко В. А. Авантюристы гражданской войны. -М., 2000 [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]. Харьков: Фолио; М: ООО «Издательство ACT», 2000. ISBN 966-03-0845-0 (Фолио), ISBN 5-17-002710-9 («ACT»)
• В. Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. — М. : Государственное военное издательство, 1933. — Т. 4. — 343 с.(рос.)