6-та гвардійська мотострілецька дивізія (СРСР, II формування)
6-та гвардійська мотострілецька Вітебсько-Новгородська двічі Червонопрапорна дивізія (6 гв. МСД, в/ч 22033; з 02.85: 08774) — з'єднання Радянської армії чисельністю у дивізію, що існувало у 1945—1992 роках. Дивізія входила до складу радянської Північної групи військ, дислокованої у Польщі. У 1968 році дивізія брала участь в вторгненні військ Варшавського договору до Чехословаччини для придушення «Празької весни». У 1992 році дивізія виведена на територію СРСР й переформована на 166-ту окрему гвардійську мотострілецьку бригаду у складі Збройних сил РФ. ІсторіяУ 1945 році 90-та гвардійська стрілецька дивізія, яка у березні 1945 року була об'єднана з 378-ю стрілецькою дивізією, була переформована на 26-ту гвардійську механізовану дивізію з успадкуванням нагород й найменувань обох дивізій. У період підпорядкування Північної групі військ дивізія дислокувалася у місті Борне-Сулиново (Польща). У 1957 році переформована в 38-му гвардійську танкову дивізію. У 1965 році дивізії повернули номер 90, під яким вона воювала у німецько-радянській війні. В період з 13 травня по 5 вересня 1968 дивізія брала участь в операції «Дунай» в ЧССР[1]. 20 серпня 1968 року дивізія отримала завдання на перехід державного кордону Східної Німеччини з Чехословаччиною для придушення «Празької весни». 21 серпня 1968 року увійшла в ЧССР, де її частини блокували об'єкти. Наказом Міністра оборони СРСР від 17 жовтня 1968 року № 242 «за зразкове виконання завдання командування і інтернаціонального обов'язку з надання допомоги трудящим Чехословаччини в боротьбі з контрреволюційними елементами і проявлені при цьому відвагу і мужність» всім учасникам операції «Дунай» в тому числі особового складу дивізії оголошено подяку. У 1985 році, відповідно до директив Міністра оборони СРСР № 314/1/00900 від 4 грудня 1984 року[2] і Генерального штабу ЗС СРСР № 314/3/0224 від 8 лютого 1985 року[3] 90-та гвардійська танкова дивізія була переформована на 6-ту гвардійську мотострілецьку Вітебсько-Новгородську двічі Червонопрапорну дивізію. У зв'язку з цим переформовуванням відбувся обмін нумерацією (90-та на 6-ту) й типом (танкова на мотострілецьку) з 6-ї гвардійської мотострілецької Львівської ордена Леніна Червонопрапорної ордена Суворова дивізії з ГСВГ у Східній Німеччині. 6 гв. ТП став 16 гв. МСП, а 215 гв. ТП став 82 гв. МСП.[4] 1 грудня 1985 року в базі 126-го окремого розвідувального батальйону в місті Бялогард (Польща) був сформований 65-й окремий десантно-штурмовий батальйон чисельністю 602 військовослужбовців й 2 робітників та службовців. Батальйон формував підполковник Синіцин В. М. У травні — листопаді 1986 року в місті Бялогард на базі 65-го окремого десантно-штурмового батальйону була сформована 83-тя окрема десантно-штурмова бригада Головного командування Західного напрямку[5]. У 1992 році 6-та мотострілецька дивізія, в ході виведення Північної групи військ з Польщі, була передислокована в місто Твер і увійшла до складу Збройних сил РФ. Тоді ж переформована на 166-ту окрему гвардійську мотострілецьку бригаду.[6] Склад1957 рік
1985 рік
Разом: 258 танків, 179 БМП, 316 БТР, 90 САУ, 36 гармат, 54 мінометів, 18 РСЗВ[17][18]. Примітки
Література
Джерела
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
