9-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія

9-та гвардійська винищувальна авіаційна Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія
На службі	17 червня 1943 — 1 липня 1960
Країна	СРСР
Належність	Сталінградський фронт Донський фронт, Південно-Західний фронт, Брянський фронт, Білоруський фронт
Вид	Червона армія
Тип	ВПС
Роль	винищувальна авіація
Чисельність	дивізія
Війни/битви	Німецько-радянська війна Повітряна битва за Кубань Бєлгородсько-Харківська операція Кіровоградська наступальна операція Корсунь-Шевченківська операція Умансько-Ботошанська операція Львівсько-Сандомирська операція Карпатсько-Дуклинська операція Вісло-Одерська операція Сандомирско-Сілезька операція Нижньо-Сілезька наступальна операція Облога Бреслау Верхньо-Сілезька наступальна операція Берлінська наступальна операція Празька операція
Почесні найменування	«Маріупольська» «Берлинська»
Командування
Визначні командувачі	гвардії полковник Покришкін О. І.

9-та гвардійська винищувальна авіаційна Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія (9-а гв. вад) — військове з'єднання збройних СРСР, яке брало участь у Великій Вітчизняній війні у складі 4-ї, 8-ї, 5-ї і 2-ї повітряних армій.

9-та гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія.

• Сформована 216-та винищувальна авіаційна дивізія у травні 1942 року на базі управління ВПС 37-я армії.
• З 22.05. 1942 року входила до складу 4-ї повітряної армії.
• 13.12. 1942 перетворена на 216-у змішану авіаційну дивізію.
• У діючій армії з 13.12.1942 року.
• Наказом НКО СРСР № 234 від 17.06.43 р. після боїв на Кубані перетворена в 9-ту гвардійську винищувальну авіаційну дивізію.
• 9-та гвардійська винищувальна авіаційна Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія 20 січня 1949 року перейменована на 237-му гвардійську винищувальну авіаційну Маріупольсько-Берлінську ордена Леніна Червонопрапорну ордена Богдана Хмельницького дивізію.

Дивізія відома як «дивізія Покришкіна».

• ВПС 37-ї армії
• 216-та винищувальна авіаційна дивізія
• 216-та змішана авіаційна дивізія
• 9-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія
• 9-та гвардійська Маріупольська винищувальна авіаційна дивізія
• 9-та гвардійська Маріупольська ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
• 9-та гвардійська Маріупольська Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
• 9-та гвардійська Маріупольська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
• 9-та гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
• 237-ма гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
• 237-ма гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія ВПС Балтійського флоту
• 237-ма гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія ВПС Північного флоту
• Польова пошта 21221

Звання	Ім'я	Період	Примітка
Полковник	Дзусов Ібрагім Магометович[1]	17.06.1943 — 01.05.1944
Підполковник, полковник[2]	Покришкін Олександр Іванович	02.05.1944 — 11.05.1945
Полковник	Черв'яков Юхим Степанович	01.01.1951 — 01.08.1953

• Військовий комісар дивізії: полковник Д. К. Мачнєв — (до кінця війни)
• Начальник штабу дивізії: підполковник Ільєнко Олександр Микитович (травень — листопад 1942 року)
• Начальник штабу дивізії: полковник Абрамович Борис Абрамович із листопада 1942 року до кінця війни

• 16-й гвардійський винищувальний Сандомирський ордена Олександра Невського авіаційний полк
• 100-й гвардійський винищувальний Ченстоховський орденів Богдана Хмельницького і Олександра Невського авіаційний полк
• 104-й гвардійський винищувальний Краківський ордена Олександра Невського авіаційний полк

• Повітряна битва за Кубань — з 17 червня 1943 року по липень 1943 року
• Бєлгородсько-Харківська операція — з 3 серпня 1943 року по 23 серпня 1943 року
• Кіровоградська наступальна операція — з 5 січня 1944 року по 16 січня 1944 року
• Корсунь-Шевченківська операція — з 24 січня 1944 року по 17 лютого 1944 року
• Умансько-Ботошанська операція — з 5 березня 1944 року по 17 квітня 1944 року
• Львівсько-Сандомирська операція — з 13 липня 1944 року по 3 серпня 1944 року
• Карпатсько-Дуклинська операція — з 27 жовтня 1944 року по 28 жовтня 1944 року
• Вісло-Одерська операція — з 12 січня 1945 року по 3 лютого 1945 року
• Сандомирско-Сілезька операція — з 12 січня 1945 року по 3 лютого 1945 року
• Нижньо-Сілезька наступальна операція — з 8 лютого 1945 року по 24 лютого 1945 року
• Облога Бреслау — з 23 лютого 1945 року по 6 травня 1945 року
• Верхньо-Сілезька наступальна операція — з 15 березня 1945 року по 31 березня 1945 року
• Берлінська наступальна операція — з 16 квітня 1945 року по 8 травня 1945 року
• Празька операція — з 6 травня 1945 року по 11 травня 1945 року

• За звільнення міст Маріуполь, Волноваха, Чаплине, Барвінкове^[4]
• За оволодіння містами Порицьк, Горохів, Радзехов, Броди, Золочів, Буйок, Кам'янка, містом і великим залізничним вузлом Червоне і занятті понад 600 інших населених пунктів^[5]
• За оволодіння містом Сандомир і за оволодіння сандомирським плацдармом^[6]
• За оволодіння містами Ченстохова, Пшедбуж і Радомсько^[7]
• За оволодіння містами Віттенберг — важливим опорним пунктом оборони німців на річці Ельба^[8]
• за оволодіння містом Берлін^[9].

• Олександр Іванович Покришкін, гвардії полковник, командир дивізії, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року удостоєний звання тричі Герой Радянського Союзу. Золота Зірка № 1.

За час війни частини дивізії зробили 33 654 бойових вильотів, провели 1332 повітряні бої, у яких збито 1147 ворожих літаків. Штурмовими ударами було знищено на землі 66 літаків, 420 танків і бронемашин, понад 4000 автомашин і мотоциклів, близько 80 паровозів, підірвано 26 складів із пальним і боєприпасами, вбито понад 16 тисяч солдатів і офіцерів противника^[10].

У Маріуполі є вулиця 9-ї авіадивізії.

• А. И. Покрышкин «Небо войны»
• Г. А. Речкалов «Дымное небо войны»
• В. И. Погребной «Человек из легенды»
• М. П. Девятаев «Полет к солнцу»
• Г. Г. Голубев «В паре с «Сотым»
• И. И. Бабак «Звезды на крыльях»
• Б. Т. Ковальковский «В небе Кавказа»
• Статьи и очерки Т. Братнина, А. Хоружего, В. Разумного, В. Степаненко, С. Гольберга, В. Короткова и других авторов в различных газетах, журналах, литературных сборниках.

• И. Г. Дроговоз. Воздушный щит Страны Советов. — Минск: ООО «Харвест», 2007. — 448 с. — (Военно-историческая библиотека). — 5100 экз. — ISBN 978-975-13-9628-9.
• Б. Рычило, М. Морозов. Гвардейские авиационные дивизии, корпуса, эскадрильи 1941-45 гг // Мир авиации : Авиационно-исторический журнал, техническое обозрение.. — М., 2003. — Вып. 32. — № 3. — С. 25 — 28.
• Б. Рычило, М. Морозов. Гвардейские авиационные дивизии, корпуса, эскадрильи 1941-45 гг // Мир авиации : Авиационно-исторический журнал, техническое обозрение.. — М., 2003. — Вып. 31. — № 2. — С. 25 — 31.
• Павлов Г. Р. Дни жестоких сражений. В сб. Герои кубанского неба / Сост. Н. П. Жуган, Г. Ф. Приймук. — Краснодар: Кн. изд-во, 1987.
• Жуков Ю. А. Один «миг» из тысячи: Докум. повесть. — М.: ДОСААФ, 1979. — 384 с., ил. (За честь и славу Родины). Тираж 100000 экз.
• Голубев Г. Г. Друзья мои лётчики.
• Н. В. Огарков. «Мариупольско-Берлинская истребительная авиационная дивизия» // Советская Военная Энциклопедия: [В 8 томах]. — Москва: Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 137—138. — 105 000 экз.