Eusmilus

Eusmilus Період існування: пізній еоцен—ранній олігоцен PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Зліпок черепа Eusmilus olsontau, Американський музей природознавства
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Підряд:	Котовиді (Feliformia)
Родина:	†Німравіди (Nimravidae)
Підродина:	†Hoplophoninae
Рід:	†Eusmilus
Типовий вид
Eusmilus bidentatus Filhol, 1873
Види
† E. bidentatus Filhol, 1873 типовий † E. villebramarensis Peigné and Brunet, 2003 † E. adelos Barrett, 2021
Вікісховище: Eusmilus

Eusmilus — викопний вид котовидих хижаків родини німравід, або «псевдошаблезубих кішок». Існували на Землі з пізнього еоцену по ранній олігоцен протягом приблизно 8,8 мільйона років, з 37,2 по 28,4 мільйона років тому. Мешкали на території Північної Америки й Євразії^[1].

Eusmilus мали добре розвинені видовжені ікла. Більшість представників роду були розміром з леопарда, але відрізнялися від нього коротшими лапами. Максимальна довжина тіла — 2,5 метра. Зубна система Eusmilus сильно редукована — з вихідних 44 зубів, характерних для перших плацентарних ссавців, у них збереглося тільки 26. Вони могли відкривати пащу на 90 градусів, щоб застосовувати свої ікла. На нижній щелепі були кісткові «лопаті» для захисту іклів, як у сумчастого шаблезубого тигра. Відомий череп іншого, більш дрібного німравіда з роду Nimravus, пробитий іклами Eusmilus^[2].

Legendre і Roth оцінили прижиттєву масу одного з екземплярів Eusmilus у 70 кг^[3].

Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.