Phalanx CIWS

Phalanx CIWS
Phalanx CIWS
	; «Вулкан-Фаланкс» веде вогонь. ; Крейсер КРО USS Monterey (CG-61)
Тип	система зброї ближнього бою
Походження	США
Історія використання
На озброєнні	1980-по т.ч.
Оператори	Див. Країни-оператори
Війни	Війна в Перській затоці
Історія виробництва
Розробник	General Dynamics; (сучасна Raytheon)
Виробник	General Dynamics ; (сучасна Raytheon)
Виготовлення	1978
Характеристики
Вага	5700 кг, пізні варіанти 6 200 кг
Довжина ствола	• Блок 0 & 1 (L76 гарматний ствол): 1 520 мм; • Блок 1B (L99 гарматний ствол): 1 981 мм
Висота	4,7 м
Обслуга	автоматична, з візуальним управлінням вогнем
Калібр	20×102-мм
Стволи	6
Підвищення	• Блок 0: −10°/+80°; • Блок 1: −20°/+80°; (Швидкість підйому: 86°/сек для блоку 0/1); • Блок 1B: −25°/+85°; (Швидкість підйому: 115°/сек)
Траверс	• 150° від центру ; (Швидкість оберту: 100°/сек для блоку 0 & 1, 116°/сек для блоку 1B)
Темп вогню	3,000-4,500 постр/хв. ; прицільна 50-75 постр/хв.
Дульна швидкість	1 100 м/с
	Дальність вогню
Ефективна	3 600 м
Головне; озброєння	1×20-мм M61 Vulcan
Система; наведення	Ku-band radar and FLIR
	Phalanx CIWS у Вікісховищі

«Вулкан-Фаланкс» (англ. Phalanx CIWS) та Mark 15 Phalanx CIWS (також Mark 15 Vulcan Phalanx CIWS) — корабельна артилерійська система малого калібру. Розробка велась з кінця 1960-х рр. відділенням Pomona корпорації General Dynamics. Прийнята на озброєння ВМС США у 1980 році, а також стоїть на озброєнні бойових кораблів військово-морських сил ряду держав світу, в тому числі Австралії, Великої Британії, Греції, Японії, Канади, Тайваню, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Пакистану, Португалії. На початку 1990-х рр. комплекс входив до складу озброєння 404 кораблів (676 комплексів).

CIWS розшифровується як англ. Close-In Weapon System — система зброї ближнього бою. Дальність стрільби 3 000 м, маса снаряду 0,1 кг, готовий до стрільби боєзапас 950 пострілів. Дана артилерійська установка вважається ефективним засобом для боротьби з цілями на низьких висотах (літаки, ракети). Однак вона має обмежене застосування і не повністю задовольняє потреби в боротьбі з надводними цілями, оскільки має недостатню вогневу міць.

Призначення

Комплекс призначений для боротьби з протикорабельними ракетами з дозвуковою швидкістю польоту.

Історія розробки

Розробка ЗАК Mark 15 Phalanx CIWS велася з кінця 1960-х рр. відділенням Pomona корпорації General Dynamics. Перші морські випробування комплексу проводилися в 1973 році, виробництво розпочато в 1978 р., а поступив на озброєння комплекс в 1980 р.

Склад комплексу

ЗАК Mark 15 Phalanx CIWS складається з артилерійської установки і систем управління, і включає такі блоки: власне артустановки, 2 РЛС, опору, барбет, електронну вигородку і панелі управління.

Гармата авіаційна, складається з 6-ти стволів,що обертаються, які охолоджуються водою. В барбеті гармати розташовані передавач РЛС, блок живлення, трансформатор та гідравліка гармати. В задній частині барбета знаходяться механізми горизонтального і вертикального наведення, блок керування, генератор сигналів та механізми наведення радіолокаційних станцій. Панцерний захист башти має невелику товщину і призначений в основному для захисту механізмів установки від атмосферних опадів та морських хвиль.

Артилерійська установка крім гармати включає дві РЛС та пульт керування. РЛС пошуку й супроводу працюють на один імпульсний передавач. РЛС супроводу забезпечує автоматичний захват цілі й відкриття вогню. РЛС пошуку визначає дальність, швидкість та ймовірний курс цілі. Дані передаються в комп'ютер артилерійської системи, після того як ЕОМ ідентифікує ціль система супроводу супроводжує ціль допоки комп'ютер не визначить оптимальні параметри для ураження з найбільшою ймовірністю. Далі система або автоматично відкриває вогонь, або рекомендує операторові. При стрільбі РЛС супроводу відстежує точність ураження цілі.

Як система управління стрільбою може використовуватись англійська електронно-оптична система «Сі Арча».

На основі базової «Вулкан-Фаланкс» в США розроблені й інші модифікації артилерійських установок ближнього бою, калібром 30 і 35 мм. Так на базі авіаційної 30-мм гармати створена 7-и ствольна артилерійська установка зі скорострільністю 4000 пострілів на хвилину.

Перебуває на озброєнні 16 країн. В основному держав НАТО та Азії.

Порівняльні дані сучасних зенітних скорострільних комплексів

**Сучасні зенітні скорострільні комплекси**
	АК-630^[5]	Phalanx CIWS^[6]	Goalkeeper CIWS
Вага	9 114 кг	6 200 кг	9 902 кг
Озброєння	30-мм 6-ти ствольна ГШ-6-30	20-мм 6-ти ствольна M61 Vulcan	30-мм 7-и ствольна GAU-8
Темп стрільби	5000 постр/хв.	4500 постр/хв.	4200 постр/хв.
Дальність	4 000 м	1 490 м (ефективна дальність, максимальна - 3 600 м)^[7]	2 000 м (ефективна дальність, максимальна - 3 000 м)^[8]
Боєкомплект	2000 пострілів	1550 пострілів	1190 пострілів
Дульна швидкість пострілу	900 м/с	1 113 м/с	1 109 м/с
Кути підйому	−12° — +88°	−25° — +85°	−25° — +85°
Кут обертання	360°	−150 to +150°	360°

Тактико-технічні характеристики

Тип зброї: шестиствольна автоматична гармата
Калібр — 20х102-мм
Довжина гармати, мм
Довжина ствола, калібрів — 76
Принцип роботи автоматики — від зовнішнього приводу
Скорострільність, пострілів / хв — 3000
Максимальний кут піднесення, град. — 85
Швидкість наведення у вертикальній площині, град. / С — 92
Швидкість наведення в горизонтальній площині, град. / С — 126
Час реакції, с — 2-3
Ефективна дальність стрільби, км — 1,47
Досяжність по висоті, м — 1470
Тип снаряда — ОФЗ, З-Т, БПС-Т
Маса снаряда, кг — 0,102
Кількість готових до стрільби пострілів — 950
Маса артустановки, т — 5,42

Галерея

Країни-оператори

Література

Зенитный артиллерийский комплекс Mark 15 Vulcan Phalanx Block 0 // Шунков В. Н. Авианесущие корабли и морская авиация. — Минск: Попурри, 2003. — 576 с.:ил. ISBN 985-438-979-0

Відео

20 мм. «Вулкан-Фаланкс»

Посилання

Джерела

В. А. Сичов. «Корабельна зброя». 1985 рік.

Примітки

↑ ^а ^б MK 15 Phalanx Close-In Weapons System (CIWS). Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 17 серпня 2011.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Tony DiGiulian (16 червня 2010). USA 20 mm Phalanx Close-in Weapon System (CIWS). NavWeaps.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 26 жовтня 2010.
↑ Thomas, Vincent C. The Almanac of Seapower 1987 Navy League of the United States (1987) ISBN 0-9610724-8-2 p.191
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2009. Процитовано 17 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 17 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ NavWeaps.Com - Naval Weapons, Naval Technology and Naval Reunions 20 mm Phalanx Close-in Weapon System (CIWS) [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
↑ NavWeaps.Com - Naval Weapons, Naval Technology and Naval Reunions 30 mm (1.2") Goalkeeper SGE-30 [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Mk 15 Phalanx Block 0 / CIWS, Close-In Weapon System. Deagel.com. 7 березня 2010. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 квітня 2010.
↑ World Navies Today: Greece. Hazegray.org. 24 березня 2002. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 13 квітня 2010.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Mk 15 Phalanx Block 1B / CIWS, Close-In Weapon System. Deagel.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 квітня 2010.
↑ World Navies Today: Thailand. Hazegray.org. 25 березня 2002. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 13 квітня 2010.