Titan Mare Explorer

Titan Mare Explorer (TiME) — проєкт спускного апарата для дослідження метанових морів на супутнику Сатурна — Титані — моря Лігеї або моря Кракена. Розроблявся НАСА починаючи з 2009 року за програмою Discovery^[1] як малобюджетна місія ($425 млн). Розробку припинили 2013 року.

Концепцію дослідження вуглеводневих морів Титана за допомогою безпілотного підводного човна запропонував 2009 року^[2] Ральф Лоренц — співробітник лабораторії прикладної фізики й лабораторії супутників і планет Аризонського університету^[3]. Проєкт отримав назву Дослідник моря Титана і потрапив на розробку до відділу концептуальних інновацій НАСА^[4]. Загальне керівництво проєктом очолював провідний науковий фахівець НАСА Елен Стофан. Науковим керівником проєкту став автор концепції Ральф Лоренц.

У травні 2011 року НАСА виділила 3 млн. доларів на опрацювання концепції трьох проєктів: TiME, InSight (вивчення Марса) і Comet Chopper (вивчення еволюції комет)^[5]. 21 серпня 2012 року для реалізації обрали проєкт InSight. Вибір на користь Insight представники НАСА пояснили відносно низькими фінансовими витратами, а також можливістю організувати її в коротші терміни^[6].

Розробка TiME тривала до 2013 року^[4], після чого роботи над програмою як самостійним проєктом остаточно припинили.

Існувала деяка ймовірність, що проєкт TiME могли включити до складу міжнародної дослідницької програми Titan Saturn System Mission^[7][8].

Посадковий модуль мав відділитися від носія під час другого прольоту навколо Титана. Через туманну атмосферу супутника й велику відстань до Сонця, апарат не планувалося оснащувати сонячними батареями. Їх мав замінити радіоізотопний термоелектричний генератор Стірлінга (ПРГС)^[8][9]. Спеціально створений дослідний зразок з величезним запасом енергії, яка повинна забезпечити живленням як цей посадковий зонд, так і майбутні космічні місії.

Модуль мав здійснити посадку в місцевість моря Лігеї — північне полярне море з рідких вуглеводнів в 79°N. Апарат мав спускатися на парашуті, подібно Гюйгенсу, у 2005 році. Через кілька годин він мав сісти на рідку поверхню. Основним завданням апарата мав стати пошук найпростіших форм життя протягом трьох—шести місяців.

Схожий проєкт із вивчення морів Титана — концептуальний зонд TALISE (англ. Titan Lake In-situ Sampling Propeller Explorer) — запропонували на Європейському планетарному науковому конгресі на початку жовтня 2012 року^[10].

У 2019 р. почалася розробка місії Dragonfly, запуск якої очікувався близько 2027 року, а прибуття до Титана — у середині 2030-х років. До того часу побачити планету можна буде завдяки фільму « Дюна » Френка Герберта , схожу на вигадану планету Харконнена Гьоді Прайм^[de][11].

Dragonfly (космічний апарат)