USS Tuscaloosa (CA-37)

Історія
Назва:	USS Tuscaloosa (CA-37)
Замовлений:	3 вересня 1931 року
Будівник:	«New York Shipbuilding Corporation»
Закладений:	15 листопада 1933 року
Отриманий:	17 серпня 1934 року
Виведений:	13 лютого 1946 року
Статус:	зданий на злам 1 березня 1959 року
Основні характеристики
Клас і тип:	Важкий крейсер типу «Нью-Орлінзн»
Водотоннажність:	9 950 т (стандартна); 12 463 т (повна);
Довжина:	179 м
Ширина:	18,82 м
Осадка:	5,92 м
Двигуни:	8 котлів «Babcock & Wilcox»; 4 парові турбіни «Westinghouse», 107 000 к.с.;
Швидкість:	32,7 вузли
Екіпаж:	96 офіцерів; 819 моряків;
Озброєння:	9 (3x3) x 203-мм гармат «8"/55»; 8 x 127-мм гармат «5"/25»; 2 x 47-мм гармат; 8 x 12,7-мм кулеметів;
Бронювання:	Пояс: 76-127 мм; Палуба: 32-57 мм; Барбети: 130 мм; Башти: 38-203 мм; Бойова рубка: 127 мм;
Авіаційне обладнання:	4 гідролітаки

«Таскалуса» (англ. USS Tuscaloosa (CA-37) — військовий корабель, важкий крейсер типу «Нью-Орлінзн» військово-морських сил США. Військовий корабель, який отримав назву на честь міста Таскалуса на заході штату Алабама в США.

Історія створення

«Таскалуса» був закладений у вересні 1931 року на верфі New York Shipbuilding Corporation, Камден штат Нью-Джерсі. Спущений на воду 15 листопада 1933 року, вступив у стрій 17 серпня 1934 року.

Історія

Крейсер служив у складі 6-ї дивізії спочатку на Західному Узбережжі, а потім на Тихому океані. На початку 1939 він був переведений до Атлантики і навесні здійснив плавання довкола Південної Америки. До складу ескадри, якою командував контр-адмірал Газбенд Кіммел, входили також «Сан-Франциско» і «Куїнсі».

Після початку війни в Європі крейсер брав участь у Нейтральному патрулюванні. У серпні 1941 він прикривав перевезення американських військ в Ісландію. З квітня 1942 року «Таскалуса» базувався на Скапа-Флоу і брав участь в проводці арктичних конвоїв.

У вересні він повернувся до Сполучених Штатів для ремонту перед десантною операцією в Північній Африці. У складі Західного Оперативного З'єднання в листопаді важкий крейсер брав участь у бою з французькою ескадрою в Касабланці. Він пошкодив есмінця «Фузі» і щасливо відхилився від торпед підводних човнів «Медуза» і «Антіопа». Після завершення десантної операції крейсер повернувся до США і знову брав участь в проводці атлантичних конвоїв.

У вересні 1943 він знову вийшов в арктичні води, прикриваючи авіаносець «Рейнджер» під час рейду проти німецьких баз в Норвегії. Після рейду до Шпіцбергену в жовтні «Таскалуса» повернувся до США. У червні — липні крейсер діяв біля берегів Нормандії у складі з'єднання А, забезпечуючи висадку на плацдарм «Юта». Останньою операцією крейсера в Європі стала підтримка висадки союзних військ на півдні Франції. Після цього він переходить на Тихий океан і в січні 1945 року приєднався до 3-го Флоту на Уліті.

У лютому крейсер бере участь в обстрілі Іодзіми. У березні він діє біля берегів Окінави, а потім його переводять до складу 7 Флоту, що базується на бухту Субік, Філіппіни. Останні місяці війни крейсер провів в китайських і корейських водах.

За часів війни важкий крейсер заслужив на 7 бойових зірок.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Tuscaloosa (CA-37)
USS Wichita/USS Tuscaloosa Veteran's Association
Navy photographs of Tuscaloosa (CA-37) [Архівовано 7 травня 2011 у Wayback Machine.]
Тяжелые крейсера типа New Orleans [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.]

Література

Jane's Fighting Ships of World War II. Studio. 1989. ISBN 1-851-70494-9.
Fahey, James C. (1941). The Ships and Aircraft of the U.S. Fleet, Two-Ocean Fleet Edition. Ships and Aircraft.