|
|
| SM U-23
|
|
|
|
|
| Під прапором
|
 Німецька імперія
|
| Спуск на воду
|
1914—1915 (4 човни)
|
| Виведений зі складу флоту
|
1915—1919
|
| Проєкт
|
| Тип ПЧ
|
German Type U 23 submarine
|
| Розробник проєкту
|
Germaniawerft Kiel, Кіль
|
| Вартість
|
2450000 марок
|
| Основні характеристики
|
| Швидкість (надводна)
|
16,4 вузлів (30,4 км/год)
|
| Швидкість (підводна)
|
9,7 вузлів (18,0 км/год)
|
| Робоча глибина занурення
|
30
|
| Гранична глибина занурення
|
50 м
|
| Автономність плавання
|
50 діб, 9700 морських миль (18000 км) при швидкості 15 км/год, в підводному положенні — 80 м.миль (150 км) при швидкості 9 км/год
|
| Екіпаж
|
35 осіб (4 офіцери)
|
| Розміри
|
| Довжина найбільша (по КВЛ)
|
64,7 м
|
| Ширина корпусу найб.
|
6,32 м
|
| Середня осадка (по КВЛ)
|
3,56 м
|
| Водотоннажність надводна
|
685 (695) т
|
| Озброєння
|
| Артилерія
|
1х1,5" (37-мм) Hotchkiss;
1х 3,5" (88-мм) SK L/30;
1ї4" (105-мм) SK L/45 палубні гармати.
|
Торпедно-
мінне озброєння
|
2 носових і 2 кормових ТА калібру 20" (500-мм). 6 торпед
|
 Зображення на Вікісховищі |
|---|
U 23 (тип підводних човнів Німеччини) — німецький підводний човен і головний човен однойменного типу ВМФ Німецької імперії, у складі 4 човнів. Замовлені 18 березня 1911 року, переданий флоту в 1913 році. В часи Першої світової війни були в числі 329 підводних човнів німецької імперії, котрі брали участь у бойових діях.
Човен типу SM U-23 потопив 4 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 8822 тон.
Човен типу SM U-24 потопив 33 кораблі і судна супротивників, загальним тоннажем 105732 тони.[1][2]
Човен типу SM U-25 потопив 21 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 14126 тонн.[3]
Човен типу SM U-26 потопив 5 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 3700 тон.[4][5].
Цей тип підводних човнів був продовженням вдосконалення човна типу U 17. Відрізнявся значно більшим тоннажем, більшою довжиною, більшою дальністю плавання, тривалішим часом перебування в підводному положенні, за рахунок збільшення ємності електроакумуляторів, й значно потужнішим артилерійським озброєнням, де до 105-мм палубної гармати були додані ще дві гармати калібру 88-мм і 37-мм). Була збільшена потужність енергетичної установки, де вперше були встановлені дизельні двигуни. Також були встановлені нові торпедні апарати більшого калібру (500-мм).
Представники
| Назва
|
Завод
|
Закладений
|
Спущений на воду
|
Переданий флоту
|
Виведений з флоту
|
Утилізований
|
| SM U-23
|
Germaniawerft Kiel
|
18.03. 1911
|
.0.1911
|
11.09.1913
|
20.07.1915, потоплений торпедною атакою, 10 чоловік загинуло, 24 були врятовані.
|
|
| SM U-24
|
Germaniawerft Kiel
|
18.03.1911
|
9.05.1912
|
6.12.1913
|
1919, після війни був переданий Великій Британії
|
1922
|
| SM U-25
|
Germaniawerft Kiel
|
12.06.13
|
9.05.1914
|
15.09.1915
|
23.02.1919, після війни був переданий Великій Британії
|
1920
|
| SM U-26
|
Germaniawerft Kiel
|
16.10.1913
|
20.05.1914
|
25.08.1914
|
31.08.1915 або 4.09.1915, втрачений у Фінській затоці, весь екіпаж загинув, 30 чоловік. Ймовірно на російській міні.
Кістяк човна був знайдений в травні 2014 року в західній частині Фінської затоки.
|
|
Див. також
Примітки
Посилання
Література
- Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906—1966. Erlangen: Karl Müller Verlag, 1993,ISBN 3-86070-036-7.
- Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot-Verluste in beiden Weltkriegen. Gräfelfing vor München: Urbes, 1998, ISBN 3-924896-43-7.
.svg){kind=small}
