Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень
Івано-Франківська дирекція — одна з п'яти дирекцій Львівської залізниці, яка обслуговує Івано-Франківську, Чернівецьку, а також деякі дільниці східної частини Закарпатської області та частково Тернопільської області. ІсторіяЗалізниця через сучасний Івано-Франківськ (Станиславів) була прокладена у 1866 році під час будівництва залізничної лінії Львів — Ходорів — Станиславів — Чернівці. 1 вересня 1866 року перший поїзд з декількома сотнями галичан вирушив зі Львова до Чернівців. Майже 12 годин тривав цей рейс, і майже годину, (точніше 47 хвилин) у поїзда тривала зупинка у Станиславові[1]. У 1869 році залізницю подовжено до румунської станції Ясси. З січня 1875 року був розпочатий рух до станції Стрий залізницею Ерцгерцога Альбрехта, у січні 1884 року — до станції Гусятин, а 19 листопада 1891 року — до станції Вороненко. Таким чином місто Станиславів набуло статусу залізничного вузла, лінії від якого розгалужуються у п'яти напрямках. На початку 1890-х років до двох наявних залізничних дирекцій у Львові й Кракові долучилась третя — у Станиславові. Івано-Франківське відділення утворено відповідно наказу НКПС № 229/Ц від 2 грудня 1939 року, поновило свою діяльність у 1944 році відповідно з наказом № 389/Ц НКПС від 26 квітня 1944 року. СтруктураЦентр дирекції розташований у місті Івано-Франківськ.
Загальна довжина колій дирекції — 1 384 км. У складі дирекції знаходиться 71 станція. Штат працівників — 1 815 осіб, а разом із відособленими підрозділами (локомотивними, вагонними депо, дистанціями колій, зв'язку і електропостачання та іншими службами) становить близько 9 850 осіб. Зусиллями дирекції впроваджується робота з ремонту та реставрації будівель вокзальних комплексів. Впродовж 1999—2006 років капітально відремонтовані вокзали станцій Галич, Долина, Івано-Франківськ, Коломия, Надвірна, Ворохта, Снятин тощо. Ремонтуються і встановлюються нові посадкові платформи, проводиться робота із вкладання колій на залізобетонних шпалах. Цікаві факти![]()
Див. також
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia