Їлмаз Ґюней
Їлмаз Ґюней (курд. Yilmaz Guney, тур. Yılmaz Güney; нар. 1 квітня 1937, Єнідже, Чанаккале, Туреччина — пом. 9 вересня 1984, Париж, Франція) — курдський кінорежисер, сценарист, актор і письменник. Лауреат Золотої пальмової гілки 35-го Каннського міжнародного кінофестивалю за фільм «Дорога»[1][2] БіографіяЇлмаз Ґюней народився в курдській сім'ї збирачів бавовни. Навчався праву й економіці в Анкарі і Стамбулі. У кінематографі починав як актор, грав у фільмах молодих турецьких режисерів. Гюней став одним з найпопулярніших акторів Туреччини, знімаючись у багатьох фільмах. У 1967 році (а потім ще раз у 1970-му) йому було вручено приз «Золотий апельсин» кінофестивалю в Анталії. Потім Ґюней почав писати сценарії і працював асистентом режисера Атіфа Їлмаза. У 1965 році Ґюней поставив свій перший самостійний фільм, а в 1968-му заснував власну кінокомпанію «Güney Filmcilik». Фільми Ґюнея в основному були соціальної тематики, зокрема життя робітничого класу. У 1961 році Їлмаза Ґюнея було засуджено за публікацію прокомуністичного роману і він провів у в'язниці півтора року. У 1972-му Ґюней вдруге був заарештований за надання притулку анархістам. Фільм «Тривога» (тур. Endişe) був завершений у 1974 році його асистентом Шеріфом Ґьореном, стрічка «Жалюгідні створення» (тур. Zavallılar) була закінчена у 1975-му. У 1974 році Ґюнея було випущено на свободу у рамках амністії, але незабаром знову було засуджено за звинуваченням у вбивстві прокурора. За весь час, проведений у в'язниці, Гюней написав кілька сценаріїв, поставлених іншими режисерами. Після військового перевороту 1980 року в Туреччині Ґюней відчув небезпеку фізичної розправи. Незабаром, у 1981-му, йому вдалося втекти з в'язниці і отримати політичний притулок у Франції. Там він закінчив почату Шеріфом Ґьореном стрічку «Дорога», яка була визнана найкращим фільмом 35-го Каннського кінофестивалю (разом зі стрічкою «Зниклий безвісти» Коста-Гавраса) і удостоєна «Золотої пальмової гілки»[2]. «Стіна» (1983) стала останнім фільмом Ґюнея. 9 вересня 1984 року на 48-му році життя він помер від раку шлунка в Парижі. Похований на кладовищі Пер-Лашез. Визнання
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
