Абашидзе Григол Григорович
Григо́л Григо́рович Абаши́дзе (1 серпня (19 липня) 1913, село Зеда Ргані, тепер Чіатура, Грузія — 29 липня 1994, Тбілісі, Грузія) — грузинський радянський поет, прозаїк, драматург, перекладач, громадський діяч. Академік АН Грузинської РСР (1979), Герой Соціалістичної Праці (27.09.1974), лауреат Сталінської премії (1951), 1-й секретар та голова правління Спілки письменників Грузії. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. ЖиттєписНародився в селі Зеда Ргані поблизу Чіатури в родині колишнього власника «Чіатурмарганця», підприємства з видобутку та збагачення марганцевих руд у місті Чіатура (Імеретія). У 1931 році закінчив середню школу в Тифлісі. У 1936 році закінчив філологічний факультет Тбіліського державного університету імені Й. В. Сталіна. Друкуватися почав з 1934 року. З 1936 року — молодший науковий співробітник літературного музею. Працював у 1941—1942 роках відповідальним секретарем журналу «Мнатобі», у 1944—1950 роках — головним редактором гумористичного журналу «Ніангі». У 1944 році в співавторстві з Олександром Абашелі написав текст гімну Грузинської РСР. З 1967 до 1973 року — 1-й секретар правління, з 1973 до 1981 року — голова правління Спілки письменників Грузинської РСР. З 1970 року — секретар правління Спілки письменників СРСР. Також був головою Комітету із державних премій при РМ Грузинської РСР. У літератуному доробку Абашидзе виокремлюють поеми «Весна в Чорному місті» (1938), «Непереможний Кавказ» (1943), «Мати» (1946); цикли віршів — «На південному кордоні», «Ленін у Самгорі» (Сталінська премія, 1950), історичний роман «Лашарела» (1957) та науково-фантастична трагікомедія «Подорож у три часи» (1961; рос. 1963). Перекладач Пушкіна, Франка. Окремі твори Абашидзе присвячені Україні («Україна Давида Гурамішвілі», «Україні»). Нагороди та відзнаки
Твори
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia