Буримів Василь Андрійович

Василь Буримів
Василь Буримів;
Сотник
Загальна інформація
Народження	22 березня 1889; м. Ніжин, Чернігівська губернія
Військова служба
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР

Буримів (Бурімов) Василь Андрійович (22 березня 1889,^[1] м. Ніжин, Чернігівська губернія, сучасна Чернігівська область — дата смерті невідома, не раніше 26.06.1923) — український військовик, сотник 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР.^[2]

Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у ХХ столітті.^[3]

Життєпис

Закінчив 8 класів Ніжинської класичної гімназії (08.1901 — 1913). Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира (09.1913— 04.1916). Не завершивши навчання, поступив до Миколаївської військової школи в Києві, яку закінчив 1 грудня 1916 р. й одразу відбув до полку. 9 лютого 1918 р. демобілізувався.^[2]

Василь Буримів в «Curriculum vitae» від 26.06.1923 зазначив наступне:

«У вересні 1918 р. знову вступив до Університету, на той же факультет, а в листопаді того ж року по мобілізації був призваний до військової служби в Українську армію, в котрій перебував весь час. 21 листопада 1920 p., перебуваючи в Українській армії, разом з нею перейшов кордон Польщі та був інтернований, де знаходжусь і до цього часу».^[2]

В журналі зарахування старшин Дієвої Армії УНР^[4] на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр можна знайти "Бурімов Василь, хорунжий, піхота — поручник". А вже в в наказі ч.84 від 28/П.1922 року^[5] в переліку старшин 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР значиться сотник Василь Буримів.

Перебуваючи на еміграції, намагався поступити на навчання до Української Господарської Академії, одначе йому було відмовлено через брак документів про освіту.^[2]

Подальша доля невідома.