Білий Потік (село)

село Білий Потік
	; Костел Матері Божої Ченстоховської
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Білобожницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060010030097950
Облікова картка	Білий Потік
Основні дані
Засноване	1564
Населення	262 (на 1.01.2018)
Територія	1.210 км²
Густота населення	253.72 осіб/км²
Поштовий індекс	48509
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	49°4′36″ пн. ш. 25°40′39″ сх. д. / 49.07667° пн. ш. 25.67750° сх. д.
Водойми	Біла
Відстань до; районного центру	14 км
Відстань до; залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
	Білий Потік
	Білий Потік
Мапа
	Білий Потік у Вікісховищі

Бі́лий Поті́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада.

Назва

Про походження назви села розповідає така леґенда. У невеликому поселенні біля річки жив юнак, який одного разу побачив вродливу дівчину, у руках котрої був глечик із молоком. Хлопець захотів будь-що познайомитися з красунею. Ступивши на кладку та відчувши на собі погляд юнака, дівчина від несподіванки похитнулась і розлила молоко. Водне плесо відразу ж набуло молочного кольору. Відтоді ця місцина називається Білий Потік.

Географія

Розташоване на берегах річки Білий Потік (Біла; права притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Територія — 1,21 кв. км. Дворів — 96.

Клімат

Білий Потік знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Археологічні пам'ятки

Поблизу Білого Потоку виявлено залишки поселення трипільської та могильник комарівсько-тшинецької культур.

У 2021 році поблизу села знайшли поховання приблизно ІІІ тисячоліття до нашої ери^[2].

Перша письмова згадка — 1564 р.

Поселення трипільської культури виявлене в урочищі «За городами» 1925 року Юзефом Костшевським під час розкопок могильника комарівської культури^[3]. Ю. Костшевський дослідив залишки трьох наземних будівель. Виявив кераміку з розписом чорною фарбою по червонуватому ангобу. Матеріали з розкопок зберігаються в Познанському археологічному музеї (Польща) та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1975 археологічну розвідку провів Ігор Герета^[4].

Перші згадки

Село згадується у грамоті 16 серпня (25 серпня за новим стилем) 1442 року серед шести сіл Теребовельського повіту над річкою Серет, які король Владислав надає Міхалу «Мужилу» Бучацькому.^[5]

Згадується 19 серпня 1448 року в книгах галицького суду^[6]. Шляхтич Скарбко із Возників (Skarbko de Wozniki) своє село Білопотік (Bialopothok), що розташоване в Теребовлянському повіті, продав Міхалу Мужилу з Бучача, снятинському старості (Michaeli alias Muzilo de Buczą [cz Sniathi] nensi Capteo) за сто гривень.

XX століття

За статистикою, у селі: 1900 р. — 1211 жителів, 1910—1259, 1921—1152, 1931—1167 жителів; 1921 р. — 204, 1931—239 дворів.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Білобожниця^[7].

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 24 жителі Білого Потоку:

Франц Бутра (нар. 1906),
Франц Віцентович (нар. 1911),
Франко Гібчинський (нар. 1911).
Віцентій Затильний (нар. 1909),
Владислав Затильний (нар. 1909),
Гнат Затильний (нар. 1906),
Домінко Затильний (нар. 1908),
Людвіг Затильний (нар. 1905),
Микола Захаревич (нар. 1897),
Іван Івашків (нар. 1922),
Томаш Киливник (нар. 1909),
Ян Киливник (нар. 1912),
Станіслав Ковалик (нар. 1925),
Михайло Кравчинський (нар. 1922),
Дмитро Крамарчук (нар. 1910).

З 4 вересня 2015 року належать до Білобожницької сільської громади^[8]. До цього було підпорядковане колишній Ридодубівській сільській раді.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади^[9].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[10].

Релігія

церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ^[11], 1805 р.; кам'яна);
костел Матері Божої Ченстоховської (1933 р.; мурований із червоного каменю).

У селі є капличка св. Покрови (мурована; 1989).

Пам'ятники

Споруджено:

пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.

Населення

Чисельність населення, чол.
1900	1910	1921	1931	2014	2018
1211	1259	1152	1167	275	262^[1]

Соціальна сфера

За Австро-Угорщини і за Польщі функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.

До 1939 р. діяла філія товариства «Просвіта», кооператива.

У вересні 2013 р. призупинено діяльність ЗОШ I ступеня. Нині працюють ФАП, Будинок культури.

Відомі люди

Народилися

- Довбенько Олександр Борисович(1998—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни^[12]^[13].
Іван Зюбрак (?—1923) — громадський діяч (Канада);
Василь-Яків Капустинський (1998—2023) — український військовослужбовець, актор, громадський діяч, учасник російсько-української війни.^[14]
Михайло Коцулим (1886—1962) — один із українських першопоселенців у Канаді, просвітянський діяч.

Світлини

Костел Матері Божої Ченстоховської
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Капличка
Будинок культури
Автобусна зупинка
Річка Білий Потік біля села

Примітки

↑ ^а ^б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019. [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]
↑ Поблизу села Білий Потік, що на Чортківщині, знайшли поховання ІІІ тисячоліття до нашої ери. Чортків.Сity (укр.). Процитовано 13 березня 2025.
↑ Kostrzewski J. Z badań nad osadnictwem wczesnej i środkowej epoki brązowej na zemiach polskich // PA. — Poznan, 1925. -T. II. — S. 9.
↑ М. Ю. Відейко Білий Потік // Енциклопедія Трипільської культури, том ІІ
↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 40-41. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.182, № 2079a [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
↑ Dz.U. 1934 nr 68 poz. 632. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
↑ ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
↑ На російсько-українській війні загинув чортків'янин Олександр Довбенько - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2025.
↑ НА РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ ЗАГИНУВ ЧОРТКІВ’ЯНИН ДОВБЕНЬКО ОЛЕКСАНДР. Чортківська міська рада. 6 липня 2023. Процитовано 12 березня 2025.
↑ На Луганщині загинув молодий воїн Капустинський Василь з Білого Потока, що на Чортківщині. Чортків.City (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.

Джерела

Гуцал П., Федечко М. Бичківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 453-454. — ISBN 978-966-457-246-7.
Ковальков Ю., Уніят В. Бичківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 129. — ISBN 966-528-197-6.
Для талантів Білого Потоку [Текст] : у День матері, 14 трав., в с. Білий Потік Білобожницької громади на Чортківщині відчинив свої двері після масштабної реконструкції сільський клуб / Л. Габруський // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2023. — № 20 (24 трав.). — С. 1 : фот.
На Тернопільщині виявили кам'яний саркофаг, вік якого може сягати близько 5 тисяч років [Текст] / Ю. Томчишин // Наш день [Текст]. — 2021. — № 14 (14-20 квіт.). — С. 3 : фот.
Назавжди 25 : У Білому Потоці провели в останню путь молодого воїна [Текст] / Л. Габруський // Голос народу. — 2023. — № 28 (12 лип.). — С. 1, 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!).
Поблизу Білого Потока виявлено поховання ІІІ тисячоліття до нашої ери [Текст] : [за матеріалами розмови із дир. обл. центру охорони та наук. досліджень пам'яток культурної спадщини М. Ягодинською] / М. Огородник // Голос народу [Текст]. — 2021. — № 15 (15 квіт.). — С. 5 : фот.
У загиблого воїна з Білого Потока Довбенька Олександра народилася донечка [Текст] // Голос народу. — 2024. — № 11 (13 берез.). — С. 2 : фот.
Служив сапером на Запоріжжі [Текст] // Нова Тернопільська газета. — 2023. — № 24 (12-18 лип.). — С. 3 : фот. — (Світла пам'ять Героям Тернопільщини).
Biały Potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 199. (пол.). — S. 199. (пол.)