Голуб-бронзовокрил світлочеревий

?Голуб-бронзовокрил світлочеревий
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes);
Родина:	Голубові (Columbidae);
Рід:	Голуб-бронзовокрил (Henicophaps);
Вид:	Голуб-бронзовокрил світлочеревий;
Біноміальна назва
	Henicophaps foersteri; Rothschild & Hartert, 1906
	; Ареал виду
Посилання
Вікісховище:	Henicophaps foersteri
Віківиди:	Henicophaps foersteri
EOL:	1049795
ITIS:	177226
МСОП:	22690664
NCBI:	2953406

Голуб-бронзовокрил світлочеревий^[3] (Henicophaps foersteri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)^[4]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.

Опис

Довжина птаха становить 38 см. Лоб попелястий, тім'я, потилиця, спина і груди з боків рудуваті, решта верхньої частини тіла, крила і хвіст темно-сірі або пурпурові. На щоках попелясто-білуваті плями, решта нижньої частини тіла попеляста. На покривних перах крил райдужні, металево-блискучі плями. Райдужки темні, дзьоб чорнувато-коричневий, лапи червоні. У самиць дзьоб менший, ніж у самців, нижня частина тіла у них іржасто-коричнева^[5].

Поширення і екологія

Світлочереві голуби-бронзовокрили мешкають на островах Нова Британія, Умбой^[en] і Лолобау^[en] в архіпелазі Бісмарка. Вони живуть у первинних вологих тропічних лісах, на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться плодами^[6].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція світлочеревих голубів-бронзовокрилів становить від 1000 до 2500 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Henicophaps foersteri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
↑ W. Rothschild, E. Hartert. New species of Pigeon. „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 19, s. 28, 1906.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.
↑ Gibbs, David (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). London: A&C Black. с. 298—299. ISBN 9781408135563.
↑ Beehler, Bruce M.; Pratt, Thane K.; Lecroy, Mary (2016). Birds of New Guinea: Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 38—69. ISBN 978-1400880713.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001