Голуб-довгохвіст рудокрилий

?Голуб-довгохвіст рудокрилий
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes);
Родина:	Голубові (Columbidae);
Рід:	Голуб-довгохвіст (Reinwardtoena);
Вид:	Голуб-довгохвіст рудокрилий;
Біноміальна назва
	Reinwardtoena reinwardti; (Temminck, 1824)
	; Ареал виду
Підвиди
	(Див. текст)
Посилання
Вікісховище:	Reinwardtoena reinwardti
Віківиди:	Reinwardtoena reinwardti
ITIS:	676916
МСОП:	22690589
NCBI:	471140

Голуб-довгохвіст рудокрилий^[2] (Reinwardtoena reinwardti) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Індонезії і Папуа Новій Гвінеї.

Опис

Довжина птаха становить 48,5-52,2 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст, вага 208-305 г. Голова і нижня частина тіла білуваті або сріблясто-сірі, верхня частина тіла темно-бордова. Махові пера чорнуваті. Очі жовтувато-білі з червоними кільцями, навколо очей рожеві кільця. Дзьоб міцний, коричневий.

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[3]

R. r. reinwardti (Temminck, 1824) — північні Молуккські острови (від Моротай^[en] до Обі^[en]) і центральні Молуккські острови (від Буру до Серама та інших островів Серамського моря);
R. r. griseotincta Hartert, E, 1896 — Нова Гвінея, острови Раджа-Ампат, Япен і Міос-Нум^[en], Манам^[en], Каркар, острови Д'Антркасто;
R. r. brevis Peters, JL, 1937 — острови Біак^[en] і Супіорі^[en].

Поширення і екологія

Рудокрилі голуби-довгохвости живуть у верхньому і середньому ярусах вологих і сухих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 3380 м над рівнем моря. Живляться плодами і насінням, зокрема насінням шефлери. Розмножуються протягом всього року. Гніздо являє собою платформу з гілочок, стебел і моху, розмущується на деревах або на виступах скель. В кладці 1 яйце.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Reinwardtoena reinwardti. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 17 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.