Голуб-довгохвіст чубатий

?Голуб-довгохвіст чубатий
	;
Охоронний статус
	; Близький до загрозливого (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes);
Родина:	Голубові (Columbidae);
Рід:	Голуб-довгохвіст (Reinwardtoena);
Вид:	Голуб-довгохвіст чубатий;
Біноміальна назва
	Reinwardtoena crassirostris; (Gould, 1856)
Синоніми
	Turacoena crassirostris Gould, 1856; Coryphoenas crassirostris Wardlaw Ramsay 1890
Посилання
Вікісховище:	Reinwardtoena crassirostris
Віківиди:	Reinwardtoena crassirostris
EOL:	1049785
ITIS:	177213
МСОП:	22690600
NCBI:	2884256

Голуб-довгохвіст чубатий^[4] (Reinwardtoena crassirostris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)^[5]. Ендемік Соломонових островів.

Опис

Довжина птаха становить 40—41 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст. Верхня частина тіла і стернові пера чорні. Шия і груди сизі. Горло біле, голова блідо-пурпурово-сіра. На тімені є великий, помітний чуб. Райдужки жовті, навколо очей кільця голої червоної шкіри. Дзьоб міцний, вигнутий, оранжево-червоний, лапи червоні.

Поширення і екологія

Чубаті голуби-довгохвости мешкають на Соломонових островах, зокрема на острові Бугенвіль. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чубатим голубам-довгохвостам загрожує знищення природного середовища і полювання.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Reinwardtoena crassirostris. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Zoological Society of London; London, Zoological Society of; London, Zoological Society of (1856). Proceedings of the Zoological Society of London. London: Academic Press. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
↑ British Ornithologists' Union; Union, British Ornithologists'; Union, British Ornithologists' (1890). Ibis. Т. 2. [London]: Academic Press. с. 246—247. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 17 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001