Гудзенко Прокіп Микитович
Прокіп Микитович Гудзенко (нар. 4 (17) грудня 1913, Ромейково-Гончариха — 29 листопада 1982, Київ) — український радянський педіатр, професор (з 1961 року). БіографіяНародився 4 (17 грудня) 1913 року в селі Ромейково-Гончарисі (тепер Гончариха Катеринопільського району Черкаської області). Після закінчення в 1939 році Київського медичного інституту працював лікарем у Хмельницькій області. У період радянсько-німецької війни воював у партизанському загоні. У 1946—1965 роках працював в Чернівецькому медичному інституті (в 1962—1965 роках — проректор). У 1960 році захистив докторську дисертацію на тему «Питання патогенезу і клініки туберкульозного менінгіту у дітей». З 1965 року — завідувач кафедрою і декан Київського медичного інституту. Одночасно був головним педіатром Міністерства охорони здоров'я УРСР і головою Республіканського товариства педіатрів. З 1967 року — головний редактор журналу «Педіатрія, акушерство та гінекологія». ![]() Помер 29 листопада 1982 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківці». Донька — Гудзенко Жанна Прокопівна (* 1939). ВідзнакиНагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Державна премія УРСР, 1979. Наукова діяльністьОпубліковано 153 наукові роботи Прокопа Гудзенка (в тому числі вісім монографій), які присвячені фундаментальним дослідженням проблем дитячого туберкульозу, шигельозу (тоді називався дизентерією) та стафілококових захворювань. Ряд робіт — з питань вигодовування та харчування здорових і хворих дітей. Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia