Гінайло Микола Архипович
Мико́ла Архи́пович Гіна́йло (25 жовтня 1957, с. Згорани, тепер Головненська селищна громада, Ковельський район, Волинська область) — український військовик, голова правління Володимир-Волинського міського благодійного фонду «Матері Божої неустанної помочі», священик Волинської єпархії УПЦ КП. ЖиттєписНародився 25 жовтня 1957 в селі Згорани, (тепер Головненська селищна громада, Ковельський район, Волинська область). Закінчив Пермське військове училище. П'ять років служив командиром техобслуговування авіаційної частини радянської армії у Польщі. Продовжив службу у вертолітних частинах Прикарпатського військового округу. У 1984 році займав посаду начальника групи авіаційного озброєння в Афганістані. Завершував службу в авіаційно-вертолітному полку в Бродах на Львівщині.[1] З 1989 року проживає у Володимирі-Волинському. Очолював місцеве відділення Спілки офіцерів України. У 1992 році був обраний депутатом Волинської обласної ради. 22 роки віддав службі в армії, підполковник. 1994 року на виборах до ВРУ по Нововолинську капітан Микола Гінайло зняв свою кандидатуру на користь Левка Лук'яненка. У 2007 році брав активну участь у діяльності «Лицарського ордену Архистратига Михаїла», мав титул великого канцлеру ордену.[2] Учасник Революції Гідності.[3] Митрофорний протоієрей. Перший і останній капелан 51-ї бригади.[4]. Заступник командира 14-ї ОМБр із роботи з особовим складом; здійснював богослужіння в зоні бойових дій. В жовтні 2015-го Гінайлу заборонили священнослужіння, він це пов'язує із передвиборчими перегонами — балотувався до Волинської обласної ради. Представник ГО «Військові капелани Волині»[5] Співпраця із віце-прем'єром Польщі Анджеєм Леппером2 березня 2006 року польський політик, віце-маршалок Сейму, лідер партії Самооборона Республіки Польща Анджей Леппер призначив його своїм радником із питань громадської, профспілкової та економічної співпраці між Польщею та Україною.[6][7] А наступного 2007 року польська преса звинуватила отця у впливі на колишнього віце-прем'єра Польщі та у його зв'язках із СБУ чи російською розвідкою ГРУ.[8][9] Інші радники Леппера Пйотр Подгурскі та Кшиштов Клузек використали факт призначення Миколи Гінайла радником для шантажу віце-прем'єра.[10] У 2017 знявся в документальному серіалі «Томаш Секельський. ТЕОРІЯ ЗМОВИ», де проводилось журналістське розслідування обставин загибелі Анджея Леппера.[11] У 2018 році прокуратура Польщі допитувала Миколу Гінайла у зв'язку із смертю віце-прем'ра Польщі в 2011 році.[12] Нагороди і відзнаки
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
