Жовтобрюх Михайло Андрійович

Михайло Андрійович Жовтобрюх
Народився	4 (17) листопада 1905(1905-11-17) с. Ручки, Гадяцький район, Полтавська область
Помер	16 грудня 1995(1995-12-16) (90 років) м. Київ
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Дніпропетровський ІНО
Галузь	мовознавство
Заклад	Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України Київський педагогічний інститут
Посада	завідувач відділу теорії української літературної мови
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Відомі учні	Грищенко А. П.
Членство	НАНУ
Діти	онуки: —актор Іванов С. П. і художниця Піша Л. П.
Родичі	Іванов Петро Федорович, Сергій Іванов і Піша Лариса Петрівна
Нагороди	Премія НАН України ім. І. Франка (1985)
Автограф

Миха́йло Андрі́йович Жовтобрюх (4 (17) листопада 1905(19051117), село Ручки Гадяцького пов. Полтавської губ.— 16 грудня 1995, м. Київ) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1964, професор з 1965. Визначна постать в історії філологічної науки, автор монографій «Мова української преси», «Мова української періодичної преси», «Українська граматика» тощо.

Народився 17 листопада 1905 року у селі Ручки на Полтавщині.

Закінчив факультет професорської освіти Дніпропетровського ІНО (1929 — мовно-літературне відділення, 1930 — соціально-економічне відділення).

Працював викладачем української мови у Дніпродзержинському вечірньому металургійному інституті (1930–1931), пізніше — старшим викладачем у Запорізькому педагогічному інституті (1931–1937), доцентом Київського педагогічного інституту (1937–1941, 1944–1948), завідувач кафедри російської мови в Тюменському (Росія, 1948–1951) і Бухарському (Узбекистан, 1951–1953), завідувач кафедри мовознавства в Черкаському (1953–1954) педагогічному інститутах.

З 1959 року працює викладачем, а протягом 1963–1982 завідувачем відділу теорії української літературної мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР і водночас (1960–1985) — професором Київського педагогічного інституту.

Помер у 90-річному віці 16 грудня 1995 року. Похований на центральній алеї Байкового кладовища разом з родиною (ділянка № 43а).

• Донька — Жанетта Іванова (Жовтобрюх) (1928—1995), науковиця-хімік; її чоловік — поет і філолог Петро Іванов (1921—1997).
  • Онуки: актор Сергій Іванов (1951—2000) і художниця Лариса Піша (нар. 1964).^[1]
• Син — інженер Анатолій Жовтобрюх (1931—1955).

Основні наукові дослідження — з проблем сучасної української літературної мови, історії української мови, історії українського мовознавства, культури усної і писемної мови, соціолінгвістики, порівняльної граматики слов'янських мов.

Автор монографій:

• «Мова української преси (до середини дев'яностих років XIX ст.)» (1963),
• «Мова української періодичної преси (кінець XIX — початок XX ст.)» (1970),
• «Українська граматика» (1986, російською мовою; у співавт.),
• «Східнослов'янські мови» (1987, російською мовою; у співавт.),
• «Нарис історії українського радянського мовознавства (1918—1941)» (1991).
• Елементи мовознавства та відомості з історії української мови. 1941. Київ;
• Мова української преси (до середини дев'яностих років дев'ятнадцятого ст.)1963. Київ;
• Нарис з історії українського радянського мовознавства (1918—1942). Київ;

Співавтор і відповідальний редактор праць:

• «Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика» (1969), Київ;
• «Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія» (1973), Київ;
• 1978 року вийшла спільна праця — з М. Я. Брициним та А. Майбородою «Порівняльна граматика української і російської мов».
• Украинская грамматика. 1986. Київ;
• Восточнославянские языки. 1987. Київ.

Працював над створенням «Історії української мови. Фонетики» (1979, у співавторстві з В. Русанівським, В. Скляренком), що стала однією з найкращих спроб вивчення історії звукового складу української мови. Ця праця разом з іншими трьома книгами серії («Морфологія», 1978; «Лексика і фразеологія» та «Синтаксис», обидві — 1983) відзначена премією ім. І. Франка НАН України.

Брав участь у написанні підручників і посібників для університетів і педагогічних інститутів:

• «Історична граматика української мови» (1957). Київ;
• «Курс сучасної української літературної мови» (4-е вид., 1972), Київ.
• «Порівняльна граматика української і російської мови» (1978), Київ.
• «Історична граматика української мови» (1980). Київ.

• А. П. Грищенко. Жовтобрюх Михайло Андрійович //
• Енциклопедія Сучасної України// Київ, 2009, том 9, стр 634—635. ISBN 978-966-02-5720-7 (том 9)
• Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Грищенко А. П., Степаненко М. І. Жовтобрюх Михайло Андрійович [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Баландіна Н. Ф. М. А. Жовтобрюх як дослідник мови української преси // Слов'янський збірник. — 2013. — Вип. 17. — С. 94-111.
• Високий обов'язок ученого // «Мовознавство», 1985, № 5;
• Михайло Андрійович Жовтобрюх. «Мовознавство», 1995, № 6.
• «Патріарх українського мовознавства (до 100-річчя від дня народження професора Михайла Жовтобрюха)»^{[недоступне посилання]}

• Профіль М. А. Жовтобрюха на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України [Архівовано 16 травня 2012 у WebCite]
• Бібліометричний профіль М. А. Жовтобрюха в Google Академія
• Славетні Запорожці [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• До 110—ї річниці з дня народження М.А. Жовтобрюха на YouTube — Урочисте засідання у Полтавському національному педагогічному університеті. Телеканал «Місто», Полтава, 2015.