Загороднюк Федір Іванович

Федір Іванович Загороднюк
Федір Іванович Загороднюк
Народження	12 лютого 1922; Гунча
Смерть	13 березня 2017 (95 років)
	Херсон
Країна	Україна
Жанр	портрет, пейзаж, жанровий живопис
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник, графік
Вчене звання	Заслужений художник України
Член	Національна спілка художників України
Звання	Заслужений художник України
Нагороди
	Медаль «За бойові заслуги»

Фе́дір Іва́нович Загородню́к (нар. 12 лютого 1922, Гунча — пом. 13 березня 2017, Херсон) — український художник і графік; член Спілки художників України з 1978 року^[1].

Біографія

Народився 12 лютого 1922 року в селі Гунчі (тепер Гайсинський район Вінницької області, Україна). У 1941 році закінчив Херсонське училище мистецтв^[2]. Брав участь у німецько-радянській війні. 1950 року закінчив Київський художній інститут (викладачі Георгій Меліхов, Карпо Трохименко). Від 1954 року працював у Херсонському товаристві художників.

З 1950 року брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставках. Персональні — у Херсоні (1973, 1982, 1992, 1998—1999, 2002, 2007), Києві (1998).

Помер у Херсоні 13 березня 2017 року.

Творчість

Автор портретів, пейзажів, тематичних картин:

«Прозріла» (1956);
«В. Філатов» (1956);
«В. Строганов» (1957);
«Механізатор Г. Байда» (1960);
«Генерал-майор Г. Вєхін» (1967);
«Мати» (1969);
«Диспетчер» (1969);
«Академік Л. Гребень» (1973);
«Командир крейсера „Червоний Крим“ контр-адмірал О. Зубков» (1974);
«Комбайнер М. Брага» (1981);
«Подвиг курсантів під Сталінградом у 1942 році» (1983);
«Автопортрет» (1985);
«Останній рубіж» (1990);
«Народний художник України О. Шовкуненко» (1998);
«В. Чуприна» (1998);
«Надвечір'я. Збур'ївські плавні» (1998);
«Я. Голобородько» (1999);
«За Соборну Україну» (2001);
«Народний артист України Л. Литвиненко» (2005);
«Найрідніші» (2005);
«Скульптор Ю. Степанян» (2006);
«Учителька (Дружина художника)» (2008);
«Наш Кличко» (2008);
серія графічних портретів.

Окремі роботи зберігаються у Херсонському краєзнавчому музеї, Музеї академіка В. Філатова при Інституті очних хвороб і тканинної терапії АМНУ в Одесі^[1].

Відзнаки

Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За бойові заслуги» (17 лютого 1972)^[3];
Дипломант Міністерства культури та мистецтв України і Національної Спілки художників України (2001)^[2];
Заслужений художник України з 2008 року^[4];
Почесний громадянин Херсона (рішення Херсонської міської ради № 1470 від 12 вересня 2014 року; за активну життєву позицію, бездоганні моральні і ділові якості, високі творчі здобутки, якими він прославляє Херсон і вносить вагомий внесок у набуття ним привабливих і сприятливих умов для проживання його мешканців, високі патріотичні почуття до рідного міста і до України)^[5].