Землелаз рудохвостий

?Землелаз рудохвостий
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Горнерові (Furnariidae);
Рід:	Ochetorhynchus;
Вид:	Землелаз рудохвостий;
Біноміальна назва
	Ochetorhynchus ruficaudus; Meyen, 1834
	; Ареал виду
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Upucerthia ruficaudus; Upucerthia ruficauda
Посилання
Вікісховище:	Ochetorhynchus ruficaudus
Віківиди:	Ochetorhynchus ruficaudus
ITIS:	711599
МСОП:	22702034
NCBI:	427544

Землелаз рудохвостий^[2] (Ochetorhynchus ruficaudus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах.

Опис

Довжина птаха становить 18,5 см. Верхня частина тіла світло-коричнева, махові пера рудуваті, над очима вузькі білі "брови". Хвіст рудувато-коричневий, направлений догори, центральні стернові пера чорнуваті. Горло і груди білі, нижня частина грудей і живіт коричнюваті, поцятковані білими смужками. Дзьоб довгий, прямий^[3].

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[4]

O. r. montanus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) — Анди на півдні Перу (від Арекіпи до Такни);
O. r. famatinae (Nores, 1986) — Анди на півночі Аргентини;
O. r. ruficaudus Meyen, 1834 — Анди на заході Болівії, на півночі Чилі та на північному захід Аргентини.

Поширення і екологія

Рудохвості землелази мешкають в Перу, Болівії, Аргентині і Чилі. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях Анд та серед скель. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1300 до 4300 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 2300 м над рівнем моря.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Ochetorhynchus ruficaudus. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 68–69. ISBN 978-0-292-71748-0. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 31 березня 2022.