Кезький район
Ке́зький район (рос. Кезский район, удм. Кез ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Кез. Округ розташований на північному сході республіки, межує з Балезінським, Ігринським та Дебьоським районами Удмуртії, та з Пермським краєм. Територія округу розташована на Верхньокамській височині, саме тут знаходиться найвища точка всієї республіки — 331 м. По округу протікають такі річки як Кама, Лип, Юс, Пизеп та багато інших. ІсторіяВ минулому місцевість сучасного округу була вкрита лісами. Єдиним шляхом сполучення через ці ліси були річки. Заселення лісових зон було довгим та складним. Першими людьми були представники ананьїнської та п'яноборської культур, які прийшли сюди з верхів'їв та середньої течії Ками. Ці дві культури в результаті утворили народність удмуртів. До земель північних удмуртів стали проявляти зацікавленість волзькі булгари, а пізніше і росіяни. На межі XII–XIII століть починається заселення вихідцями з російських князівств. Старообрядники розселились на значній території і суттєво вплинули на культури округу, загальна кількість їх тоді становила понад 3 тис. осіб. На території округу збереглись унікальні пам'ятки історії, архітектури та культури. Це 4 городища та 10 могильників, які вивчені археологами та дозволяють чітко представити побут життя предків. Сибірський тракт по території округу проходить через села Юрук, Озон, Бані, Полом; по ньому в свій час проїжджали правителі Росії — Катерина II, Олександр I та майбутній цар Олександр II у супроводі свого наставника — поета Василя Жуковського. Ним же відправляли до Сибіру і каторжників. В селі Полом зберігся етапний пункт. Будівництво залізниці 1899 року призвело до покращення економіки округу. В глухому лісисто-болотистому краї було обрано місце для станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації[2]. Кезький район утворений 15 липня 1929 року з 23 сільрад Балезінської, Липської, Поломської та Юсівської волостей Глазовського повіту. 1935 року зі складу району виділено Кулігинський район. 1956 року останній був ліквідований, до складу Кезького району передано частину сільрад. 1962 року утворено укрупнений Кезький район, до складу якого увійшли сільради ліквідованих Дебьоського та Карсовайського районів. 1965 року Кезький район повернувся в старі межі. Станом на 2002 рік:
2021 року Кезький район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення[3]:
НаселенняНаселення — 19891 особа (2019[1]; 22911 в 2010[6], 26446 у 2002[7]). Національний склад згідно з даними перепису 2002 року: ГосподарствоСільське господарствоОсновною галуззю господарства району є сільське господарство. Населення займається як тваринництвом, так і рослинництвом. Серед найбільших агропідприємств ТОВ «Труд», ТОВ «Куліга», ТОВ «Кузьминське», ТОВ «Кезьке», СГП «Мир», ТОВ «Миси», колгоспи «Союз» та «Прожектор». Всього в районі функціонує 61 фермерське господарство[8]. ПромисловістьПромисловість району зосереджена в основному на переробці сільськогосподарської продукції. Серед найбільших підприємств Кезькі харчокомбінат, елеватор, сироробний завод та хлібокомбінат. Всього в районі працює 12 промислових підприємств. Більшість підприємств зайнята в лісозаготівлі та деревообробці. До таких підприємств відносяться ВАТ «Кезький лісоорс», ЗАТ «Ліскор», ДУП «Кезький ліспромгосп», ВАТ «Російський ліс», Кезький сільський лісгосп та ЗАТ «Чепецька меблева фабрика»[8]. Також в селищі діють льонопереробний завод. В минулому в Кезі працював крохмалепаточний завод[9]. Розвинене в районі також і будівництво, головними підприємствами якого є Кезька буддільниця та будівельна дорожня ПМК. ТранспортРайон має одну автостанцію в районному центрі, яка здійснює сполучення із столицею республіки та сусідніми населеними пунктами за такими напрямками: Іжевськ, Глазов, Воткінськ, Дебьоси, Стара Гия та Куліга[10]. В районі на залізниці Кіров-Перм збудовано 4 залізничні станції — Чепца, Кез, Кабалуд та Кузьма. Через них проходять потяги, які сполучають район як із сусідніми великими містами, так і з іншими містами Росії та України[11]. Соціальна сфераСеред закладів освіти в районі діють 19 шкіл, в тому числі 13 середніх та Озоно-Чепецька школа-інтернат, 17 дитячих садочків, професійне училище № 50. До закладів додаткової освіти відносяться музична школа та центр дитячої творчості. Медичну допомогу населенню району здійснюють 4 лікарні та 33 ФАПи. Також в районі діють 30 будинків культури та клубів, 17 бібліотек та 2 музеї. Населені пункти
Туристичні об'єктиРайон не дуже привабливий для туризму, в основному історичного. Хоча в районі туристів можуть зацікавити деякі об'єкти[19]:
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.gif)
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
