У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кисіль .
Іван Гордійович Кисі́ль (27 січня 1896 , Мирівка [ 1] [ a] 25 липня 1971 , Київ ) — український радянський художник ; член Асоціації художників Червоної України з 1923 року та Спілки радянських художників України з 1938 року.
Народився 15 [27] січня 1896 (18960127 ) Мирівці (нині Обухівський район Київської області , Україна ). 1919 року закінчив Київську художню школу ; 1925 року — Київський художній інститут , де навчався у Федора і Василя Кричевських.
Упродовж 1925—1931 років викладав у Києві в художньому технікумі, а у 1930—1931 роках — фотокінотехнікумі. Брав участь у німецько-радянській війні з 1941 року. Нагороджений орденом Червоної Зірки (11 квітня 1945), медалями «За оборону Ленінграда» (12 червня 1943) і «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[ 1] 25 липня 1971 року.
Працював у галузі станкового живопису , графіки , монументального мистецтва . Автор олійних пейзажів , портретів , тематичних картин. Серед робіт:
малюнки для декоративних тканин, тканих панно та гобеленів («Каховка», «Дніпрогес»)[ 2]
проєкти оформлення інтер'єрів громадських споруд (1928—1933, 1955—1958);
ілюстрація книг для київського видавництва «Культура»:
серія портретів «Кращі люди Армії і фронту» (1944—1945; сангіна , вугілля ); живопис
«Прикордонники» (1937);
«Переправа» (1943);
«Виборзька фортеця» (1945);
«Київська ТЕЦ» (1946—1947; Національний музей історії України );
серія «Бориславські нафтопромисли» (1947);
«Під Корсунем-Шевченківським» (1947);
«Колгоспне квітникарство» (1949);
«Зима. Іній» (1951);
«Хвиля» (1957);
«Дніпро біля Канева» (1958);
«Прибій» (1964);
«Натюрморт» (1965);
«Осінь в Каневі» (1969);
«Берег моря» (1960—1970);
«Ґенуезька фортеця» (1960—1970);
«Яблуня квітуча» (1971);
«Півонії» (1971).
Низку робіт присвятив Тарасу Шевченку :
Брав участь у виставках з 1924 року, всеукраїнських з 1927 року, зокрема:
Всеукраїнська ювілейна виставка, присвяченої 10-річчю Жовтня (1927; пересувна містами України);
3-я Всеукраїнська художня виставка Наркомосу УРСР (1930; пересувна містами України);
республіканська шевченківська виставка (1941);
1-ша виставка робіт художників-фронтовиків (1943);
3-я виставка художників Ленінградського фронту (1945; Ленінград );
виставка образотворчого мистецтва УРСР (1951);
ювілейна художня виставка УРСР (1957);
художня виставка, присвячена 100-річчю від дня смерті Тараса Шевченка (1961; Київ)[ 2] Персональні виставки відбулися у Виборзі у 1945 році, Києві у 1955—1956 і 1973 роках.
↑ В Енциклопедії сучасної України вказана дата народження 17 січня 1896, а місце народження — місто Миронівка .
