Київський університет культури
Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури» (КУК) — заклад вищої освіти в Україні. Засновано у 2000 році[2]. Освітню діяльність КУК здійснює відповідно до ліцензії МОН України про надання освітніх послуг[3][4][5] (Наказ МОН від 26.04.2021 № 53-л). КУК акредитовано за четвертим, найвищим рівнем акредитації. Розташований у місті Києві (Печерський район). Ректором закладу є професор Володимир Іванович Пилипів[6]. Напрями діяльності КУККиївський університет культури здійснює наукову та освітню діяльність у галузі культури та мистецтва, спеціалізується на вищій освіті. Станом на 2023 рік КУК реалізує освітню діяльність за наступними напрямками: PR, журналістика та кібербезпека[7][8]
Актор театру і кіно, режисер[7][13] Готельно-ресторанний і туристичний бізнес[7][14] Індустрія моди та fasion-бізнес[7][16]
Структура КУКСтаном на 2023 рік КУК включає 2 інститути, 5 факультетів, 1 коледж та ряд відокремлених структурних підрозділів у інших містах України та Польщі[20][21]. Інститути
Факультети
Коледж
Спеціальності КУККиївський університет культури провадить наукову та освітню діяльність на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти за наступними спеціальностями: Бакалавр
Магістр
Доктор філософії
Науково-педагогічний склад КУКНавчальний процес у Київському університеті культури забезпечують висококваліфіковані науково-педагогічні працівники КНУКіМ, доктори та кандидати наук, академіки та члени-кореспонденти державних галузевих академій наук, закордонних академій та асоціацій, національних спілок та гільдій, зокрема зі званнями «Заслужений діяч науки і техніки», «Заслужений діяч мистецтв», «Заслужений артист України», «Заслужений юрист України» тощо[23]. Співпраця між КУК та КНУКіМПриватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури» (КУК) тісно співпрацює із Київським національним університетом культури і мистецтв (КНУКіМ). Університети відомі спільною реалізацією освітніх програм та спільною організацією освітнього процесу. Університети провадять схожі напрями діяльності, зокрема у галузі культури і мистецтва, спільно проводять наукові, культурні, мистецькі та освітні заходи. Також існує взаємна співпраця щодо аренди аудиторій. Таким чином КУК орендує певні аудиторії у КНУКіМа (наприклад, для дисциплін хореографія чи фехтування).[24] У 2014 році тісна співпраця між КНУКіМ та КУК піддавалась критиці, після чого у діяльності університетів спостерігається розмежування. До 2014 року схема працювала так: студентів-контрактників зараховували до приватного КУКу, де вони навчалися на базі державного КНУКіМ. Після третього курсу їх відраховували з КУКу і переводили на контракт до державного університету, де вони отримують відповідні дипломи.[25] Але після того, як ліцензія КУКа була відновлена (після 2016 року) — навчання в КУК було традиційним (з 1 по 4 курс бакалаврат, а також магістратура та аспірантура) з видачею дипломів про вищу освіту від Київського університету культури.[26] Міжнародна співпраця КУККиївський університет культури має угоди про партнерство, кооперацію та наукові обміни з багатьма провідними вищими навчальними закладами та науковими установами країн ЄС: Польщі, Німеччини, Італії, Іспанії, Чехії, Литви, Латвії, Угорщини, Франції та Англії[27]. Київський університет культури у межах наукової діяльності співпрацює з вищими навчальними закладами Європейського Союзу, зокрема:
На базі Київського університету культури працює «Українсько-польський центр культури і мови», де відкриті інтенсивні курси вивчення польської мови та Українсько-польський університет, також створюються і реалізуються мульти- та двосторонні проєкти[27]. Видання КУККиївський університет культури щороку організовує та проводить міжнародну науково-практичну конференцію «Україна у світових глобалізаційних процесах: культура, економіка, суспільство» у співпраці з Інститутом модернізації змісту освіти, Батумським державним університетом мистецтв, Вищою школою менеджменту в Варшаві[pl] та Київським національним університетом культури і мистецтв, в рамках якої видається збірник наукових праць[28]. СкандалиУ 2014 році тісна співпраця між КНУКіМ та КУК піддавалась критиці[25], після чого у діяльності університетів спостерігається розмежування[29][30]. До 2014 року схема працювала так: студентів-контрактників зараховували до приватного КУКу, де вони навчалися на базі державного КНУКіМ. Після третього курсу їх відраховували з КУКу і переводили на контракт до державного університету, де вони отримують відповідні дипломи.[25] За даними реєстру фізичних та юридичних осіб, прямий засновник Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» – компанія «Укрконцерт»[2]. Остання, в свою чергу, має двох засновників. Це – ректор державного Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський, а також його син Олександр.[25] У 2014 році заклад був позбавлений ліцензії на надання освітніх послуг Акредитаційною комісією при МОН[31][32], однак заклад подав позов до суду і вже у грудні 2014 році відповідне рішення МОНу було скасовано Окружним адміністративним судом м. Києва[33]. Але після того, як ліцензія КУКа була відновлена (після 2016 року) — навчання в КУК було традиційним (з 1 по 4 курс бакалаврат, а також магістратура та аспірантура) з видачею дипломів про вищу освіту від Київського університету культури.[26][34] Восени 2021 року КУК оголосив про відкриття «Факультету Тік-Ток», назва якого походить від назви соціальної мережі[35]. Відкриття «Факультету Тік-Ток» викликало бурхливе обговорення у суспільстві та соціальних мережах[36]. Проте у Єдиній державній електронній базі з питань освіти «Тік-Ток» серед факультетів не фігурує[20]. «Відкриття Факультету Тік-Ток» виявилося PR-кампанію КУК[37], а підготовка відповідних фахівців насправді ж здійснюється за освітньою програмою «Інтернет-журналістика та блогінг»[22] спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»[22] на базі уже наявних факультетів КУК[37]. Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia