Котора рудочеревий

?Котора рудочеревий
	; Рудочеревий котора (Сан-Паулу, Бразилія)
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes);
Родина:	Папугові (Psittacidae);
Рід:	Котора (Pyrrhura);
Вид:	Котора рудочеревий;
Біноміальна назва
	Pyrrhura frontalis; (Vieillot, 1818)
	; Ареал виду
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Psittacus frontalis Vieillot, 1818
Посилання
Вікісховище:	Pyrrhura frontalis
Віківиди:	Pyrrhura frontalis
ITIS:	177706
МСОП:	22685793
NCBI:	211511

Котора рудочеревий^[3] (Pyrrhura frontalis) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з болівійським которою.

Опис

Довжина птаха становить 25-28 см, враховуючи хвіст довжиною 12-14 см, вага 72-94 г. Забарвлення переважно зелене, лоб і щоки зеленувато-сірі, скроні коричнюваті, над дзьбом вузька темно-червона смуга. Пера на грудях і шиї каштанові з більш світлими кінчиками, на животі темно-червона пляма. Махові пера сині з чорними кінчиками. Верхня частина хвоста оливково-зелена з коричнювато-червоними кінчиками, нижня частина хвоста каштанова. У представників підвиду P. f. chiripepe верхня частина хвоста повністю оливково-зелена. Очі темно-карі, навколо очей плями голої білої шкіри. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[4]

P. f. frontalis (Vieillot, 1818) — східна Бразилія (від Баїї до Ріо-де-Жанейро і північного Сан-Паулу);
P. f. chiripepe (Vieillot, 1818) — південно-східна Бразилія, південний схід Парагваю, північний схд Аргентини і Уругваю.

Поширення і екологія

Рудочереві котори мешкають в Бразилії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть у вологих атлантичних лісах, на узліссях, в парках і садах. На півночі ареалу зустрічаються в гірських лісах на висоті до 1400 м над рівнем моря, на півдні ареалу переважно в рівнинних лісах, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями до 6-12, іноді до 40 птахів. Живляться насінням, листям, плодами, галами і личинками комах. Листя становить 25% раціону рудочеревого котори, що незвично для неотропічних папуг. Сезон розмноження триває з жовтня по грудень. В кладці від 4 до 7 яєць, інкубаційний період триває 22 днів, пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення. Вони досягають статевої зрілості у віці 1-3 років.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Pyrrhura frontalis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 26 липня 2022
↑ L.J.P. Vieillot (1817). Nouveau Dictionnaire d'Histoire Naturelle Appliquée aux Arts... № 25. с. 361—362.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 липня 2022.

Джерела

Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6

Посилання

World Parrot Trust Parrot Encyclopedia – Species Profiles
Machado, C.G. (1999): A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil]. Revista Brasileira de Biologia 59(1): 75–85 [Portuguese with English abstract]. doi:10.1590/S0034-71081999000100010 PDF fulltext