Куріпка саравацька

?Куріпка саравацька
	;
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Куроподібні (Galliformes);
Родина:	Фазанові (Phasianidae);
Рід:	Довгодзьоба куріпка (Rhizothera);
Вид:	Куріпка саравацька;
Біноміальна назва
	Rhizothera dulitensis; Ogilvie-Grant, 1895
Синоніми
	Rhizothera longirostris dulitensis
Посилання
Вікісховище:	Rhizothera dulitensis
Віківиди:	Rhizothera dulitensis
EOL:	45515955
ITIS:	677545
МСОП:	22728242

Куріпка саравацька^[2] (Rhizothera dulitensis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)^[3]. Ендемік Малайзії. Раніше вважався підвидом довгодзьобої куріпки, однак був визнаний окремим видом.

Опис

Довжина птаха становить 37 см. У самців верхня частина голови коричнева, решта голови і шия каштанові. Верхня частина тіла коричнювата, надхвістя рудувате. На верхній частині грудей є широка сіра смуга, решта нижньої частини тіла і боки білі. Райдужки карі, дзьоб міцний, довгий, вигнутий донизу, сірий, лапи жовтувато-сірі. Саравацькі куріпки відрізняються від довгодзьобих куріпок відсутніх білих плям на крилах, більш широкою сіою смугою на грудях і тим, що решта нижньої частини тіла у них біла, а не яскраво-рудувато-охриста.

Поширення і екологія

Саравацькі куріпки мешкають на острові Калімантан. Вперше вони були зафіксовані на горі Дуліт^[en] в штаті Саравак, а згодом знайдені також на схилах гір Муруд^[en] і Бату-Сонг^[ceb]. У 1895 році Альфред Еверетт^[en] знайшов саравацьких куріпок на схилах гори Кінабалу в штаті Сабах, однак пізніше вид не був там знайдений. З 1937 року науковці не спостерігали цих птахів, хоча існують свідчення про спостереження цього виду в горах Крокер^[en]. Саравацькі куріпки живуть в незайманих гірських тропічних лісах, що ростуть на вапнякових схилах, на висоті від 900 до 1200 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція саравацьких куріпок становить від 1000 до 25000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Rhizothera dulitensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 22 січня 2023
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2023). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 січня 2023.

Джерела

Steve Madge, Phil McGowan und Guy M. Kirwan: Pheasants, Partridges and Grouse. A Guide to the Pheasants, Partridges, Quails, Grouse, Guineafowl, Buttonquails and Sandgrouse of the world. Christopher Helm, London 2002, ISBN 0-7136-3966-0.
Smythies, B.E.; Davison, G.W.H. (1998). The Birds of Borneo. Kota Kinabalu: Natural History Publications (Borneo), in association with the Sabah Society. с. 217—219. ISBN 983-812-028-6.
Orenstein, Ronald; Wong, Anthony; Abghani, Nazeri; Bakewell, David; Eaton, James; Yeo Siew Teck; Yong Ding Li (2010). Sarawak – a neglected birding destination in Malaysia (PDF). BirdingASIA. 13: 30—41.