Кіптявник сивоголовий

?Кіптявник сивоголовий
	; Сивоголовий кіптявник (Найціональний парк Кахас[en], Еквадор)
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Тиранові (Tyrannidae);
Рід:	Сивоголовий кіптявник (Cnemarchus);
Вид:	Кіптявник сивоголовий;
Біноміальна назва
	Cnemarchus erythropygius; (Sclater, 1853)
	; Ареал виду
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Taenioptera erythropygia; Myiotheretes erythropygius
Посилання
Вікісховище:	Cnemarchus erythropygius
Віківиди:	Cnemarchus erythropygius
ITIS:	559371
МСОП:	22699978
NCBI:	495228

Кіптявник сивоголовий^[2] (Cnemarchus erythropygius) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах.

Опис

Довжина птаха становить 23 см. Передня частина голови білувата, задня частина голови блідо-сіра, верхня частина тіла бурувато-сіра, надхвістя контрастно руде. На крилах білі плями, помітні в польоті, нижні покривні пера крил коричневі. Центральні стернові пера чорнуваті, решта стернових пера руді, на кінці чорні. Горло поцятковане білими і сірими смужками, груди сірі, живіт контрастно рудий. Дзьоб вузький^[3].

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[4]

C. e. orinomus Wetmore, 1946 — північна і центральна Колумбія (гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта і Колумбійські Анди);
C. e. erythropygius (Sclater, PL, 1853) — Анди на півдні Колумбії (Нариньйо), в Еквадорі, Перу, західній і центральній Болівії (Ла-Пас, Кочабамба).

Поширення і екологія

Сивоголові кіптявники мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на відкритих луках парамо, місцями порослих деревами і чагарниками. Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті від 2850 до 4100 м над рівнем моря. Живляться комахами.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Cnemarchus erythropygius. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 18 травня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy; Brown, William L. (1989). The Birds of South America: Vol. II, The Suboscine Passerines. University of Texas Press. с. 592—593. ISBN 978-0-292-77063-8. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 18 травня 2022.