Маріка королівська

?Маріка королівська
	; Самець королівської маріки
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae);
Рід:	Маріка (Cinnyris);
Вид:	Маріка королівська;
Біноміальна назва
	Cinnyris regius; Reichenow, 1893
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Cinnyris regia Reichenow, 1893; Nectarinia regia (Reichenow, 1893)
Посилання
Вікісховище:	Cinnyris regius
Віківиди:	Cinnyris regius
ITIS:	916428
МСОП:	22717927
NCBI:	1917282

Ма́ріка королівська^[2] (Cinnyris regius) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в регіоні Африканських Великих озер.

Опис

Довжина птаха становить 11 см, вага 6 г. У дорослого самця голова і верхня частина тіла зелені. металево-блискучі. Крила і хвіст темні, нижня частина тіла яскраво-червона, боки яскраво-жовті. Очі темні, дзьоб і лапи чорні. Забарвлення самиць тьмяніше, верхня частина тіла у них оливково-зелена, нижня частина тіла яскраво-жовта^[3].

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[4]

C. r. regius Reichenow, 1893 — схід ДР Конго, захід Уганди, Руанди і Бурунді;
C. r. anderseni Williams, JG, 1950 — західна Танзанія.

Поширення і екологія

Королівські маріки живуть у вологих гірських тропічних лісах Альбертінського рифту, в чагарникових і бамбукових заростях. Зустрічаються на висоті від 1500 до 3100 м над рівнем моря. Живляться нектаром, комахами і павуками. Гніздо мішечкоподібне з бічним входом, робиться з трави і лишайників, скріплюється за допомогою павутиння. В кладці 2-3 білуватих або блакитнуватих яйця. Інкубаційний період триває 13-15 днів. Пташенята покидають гніздо через 14–19 днів після вилуплення. За ними доглядають і самиці, і самці.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Cinnyris regius. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing. с. 274. ISBN 978-1-4081-3568-6. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.