Назва «мечеть» є запозиченням з класичної староарабської мови, в якій воно має вигляд «масджид» і означає буквально «місце для поклоніння і молитви», утворене від дієслова «саджада» (поклонятися, бити поклони, падати ниц, молитися, служити Богу). Воно указує на місце, де вірянин може поклонитися богові під час молитви і не припускає нічого окрім ритуально чистого простору.
Мусалла — (від слова араб. «салят» — молитва) — особливий тип відкритих споруд, оточених стіною або що мають тільки одну стіну (у ісламі вона відзначає напрям убік Мекки) і розташованих зазвичай за межами міста.
Особливості архітектури й типи
Мечеть «Ар-Рахма» у Києві.Колишня українська греко-католицька церква перетворена на мечеть, Онтаріо, Канада.
Мечеть є будівлею, що стоїть окремо, з куполом-гамбізом, іноді мечеть має внутрішній двір (Мечеть Аль-Харам). Флігелем до мечеті пристроюються вежі-мінарети числом від одного до дев'яти (число мінаретів повинне бути менше, ніж в мечеті Аль-Харам). Молитовний зал позбавлений зображень, але на стінах можуть бути написані рядки з Корануарабською. Стіна, звернена до Мекки, відмічена порожньою нішею, міхрабом. Праворуч від міхрабу розташована кафедра-мінбар, з якою проповідник імам читає свої проповіді віруючим в час п'ятничної молитви. При мечетях іноді працюють школи-медресе.
Під час поширення ісламу на нові землі, для потреб віруючих не лише будувались нові місця поклоніння але й пристосовувались вже існуючі, переважно християнські. Серед найвідоміших — храм Святої Софії в Константинополі (Стамбулі), а також мечеті Багдада. Власне ісламські місця поклоніння це прості і зручні споруди, в закладених на місці колишніх військових таборів нових містах, що наближаються формою і плану до будинку Пророка в Медині
Вже наприкінці VII століття встановилася відмінність залежно від призначення і функцій між:
квартальна мечеть — невелика мечеть для індивідуальної молитви
соборна мечеть — мечеть для колективної молитви, що здійснюється всією общиною опівдні п'ятниці.
мусалла — загальноміська мечеть у вигляді відкритої площі (для богослужінь в свята Курбан-байрам та Ураза-байрам).
Соборна мечеть переживає розквіт в епоху Омеядів, коли її архітектурні форми і багатства декоративного оздоблення повинні були продемонструвати велич правителів і матеріальне благополуччя, процвітання мусульманської громади — умми.
Паралельно з цим, прості або приватні масжід набувають великої різноманітності форм і часто мають районне (квартальне) значення — бука, виконують роль придворного святилища вбудованого в палац правителя, служать місцем щоденної індивідуальної молитви і проведення похоронів.
Слово «джамі» можна зустріти в назвах мечетей і топонімах, пов'язаних із ісламськими релігійними спорудами[1]. У турецькій мові слово «джамі» (тур.cami) означає «мечеть»[2]. А в арабській мові (араб.jami[3][4]) — означає «те, що збирає»[5], «п'ятничний»[3][4], «день зібрання»[4], відповідно означає п'ятничну мечеть[3][4], соборну мечеть[5], головну мечеть у місті[3][4], й може вживатися як зі словом «мечеть» («масджід»), так і без нього.
У всіх мусульманських культових споруд є одна загальна риса — вони орієнтовані суто на Мекку, або, точніше, на Каабу, те місце, куди посилаються молитви. Цей напрям на Каабу називається кібла (дослівно «те, що знаходиться навпроти»). Від нього отримала свою назву і задня, звернена до Кааби, стіна будь-якої молитовної будівлі в ісламі, яка теж називається кібла. У найраніший період, коли мечетей ще не було і молитва проводилася на обкресленій на піску ділянці землі, кіблу визначали по тіні увіткненого в землю списа. Орієнтація на мекку утвердилась тоді, коли Мухаммед, після переїзду общини до Медини, оголосив язичницьке святилище — Каабу — і мусульманською святинею так само. Про це ясно мовиться в другій сурі Корану, такій, що належить до якнайдавніших мединских одкровень.
Елементи мечеті
кібла — («те, що знаходиться навпроти») напрям на Каабу, задня, звернена до Кааби, стіна мечеті;
міхраб — орієнтована на Каабу священна ніша (плоска, умовна або увігнута), перекрита аркою, невеликим зведенням або конхою і вставлена в раму;
аназа («стріла») — стіна, різьблена мармурова дошка або дерев'яна ніша поблизу від входу в мечеть, свого роду міхраб у дворі;
мінбар — відмітна ознака соборної мечеті, кафедра, з якої імам (голова мусульманської общини) вимовляє п'ятничну проповідь, аналог амвона в ранньохристиянській і візантійській базиліці;
максура — її поява була обумовлена присутністю в мечеті правителя або представників адміністративної влади. Це — квадратне в плані, відгороджене різьбленим дерев'яним або металевим простінком від основного простору приміщення в безпосередній близькості від міхрабу й мінбару;
дікка — спеціальні платформи, стоячи на яких муедзини повторюють рухи імаму і тим самим направляють рухи віруючих;
Необхідність здійснювати перед входом в мечеть ритуальні обмивання уду привела до появи спеціально призначених для цього зал, приміщень за межами мечеті або фонтанів у дворі, що мають назву — хаузи.
Вимоги до відвідин мечеті
Людина, яка входить до мечеті, повинна бути очищена від всякого бруду та нечистот
Форма одягу в мечеті добропристойна, консервативна, необлягаюча з довгим рукавом, (довгі спідниці чи штани)
Вхід до мечеті в прозорому, зухвалому одязі заборонений
Шорти і спідниці не повинні бути вище колін
Взуття необхідно знімати перед входом до мечеті
Жінкам необхідно мати хустку для покриття голови (зазвичай вона дається відвідувачкам при вході)
У більшість мечетей допускають тільки мусульман.
Найкраще малолітніх «шумних» дітей залишати вдома
Правила поведінки в мечеті
Для безпеки і поваги віруючих, відвідувачі повинні знаходитися в дозволених для відвідування місцях мечеті і не допускати вільного ходіння
На території мечеті заборонено куріння
Відвідувачам не слід доторкатися до Корану (святої книги) та інших архітектурних елементів усередині основного молитовного залу
Найбільша мечеть Стамбула (Туреччина), здатна вмістити до 5 тис. віруючих одночасно, Сулейманіє, було збудовано в XVI ст. за наказом султана Сулеймана I Пишного. Саме на подвір'ї мечеті у спеціальних мавзолеях було поховано тіла правителя та його дружини Роксолани.
Мечеть шейха Заїда, також відома серед місцевого населення, як Грандіозна мечеть, здається «всесвітньо об'єднуючим» орієнтиром, починаючи від концепції будівництва, збору найкращих дизайнерів, характеристик, матеріалів і постачальників практично з будь-якої точки світу — Італія, Німеччина, Марокко, Індія, Туреччина, Іран, Китай, Греція та ОАЕ.
Виноски
↑Історична топонімія Криму: Автореф. дис… д-ра філол. наук : 10.02.13 / В. А. Бушаков; НАН України. Ін-т сходознав. ім. А.Кримського. — К., 2005. — 36 c. — укр.
↑Структурно-методологічні проблеми укладання аксіологічного словника турецької мови / О. І. Прима // Мовні і концептуальні картини світу. — 2013. — Вип. 43(3). — С. 280—286. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2013_43%283%29__41
↑ абЯкубович, Михайло (2016). Іслам в Україні: історія і сучасність. Бібліотека ісламознавства. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД». с. 240. ISBN978-966-924-218-1.
Масджід // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
О. Г. Большаков. ал-Джами // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 58. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2.(рос.)
О. Г. Большаков. Масджид // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 160. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2.(рос.)
