Музично-поетична формаМузично-поетична форма — тип музичної форми, специфіка якої визначається будовою молитвословного або поетичного тексту. ХарактеристикаУ пісенних формах музично-поетична типу логіка форми виявляється через каденціонний план, де питома вага музичних каденцій визначається значущістю відповідних відділів поетичної форми: найслабкіша каденція міжрядкова, найсильніша генеральна тощо. Музично-поетична форма зародилася ще у давні часи та домінувала до початку XVII століття (умовно проведена демаркаційна лінія — «Le nuove musiche» Дж. Каччіні). З тих пір про історичні різновиди музичних форм (рондо, соната тощо) говорять як про «абсолютні», або «автономні», тобто специфіка їх структури описується як музична іманентність, незалежно від тексту (реального у вокальній музиці або неявного в інструментальній). Приклади музично-поетична форм: сколій Сейкіла (давньогрецька пісня), усі жанри григоріанського хоралу (наприклад, секвенція, гімн, респонсорій тощо), візантійська і давньоруська монодії (наприклад, Знаменний розспів), форми східної макамо-мугамной традиції, форма бар мейстерзангерів і протестантського хоралу, усі тверді форми в музиці Ars nova (балата, віреле, рондо тощо[1]), кондукт, мотет і меса нідерландських та інших поліфоністів, мадригали Джезуальдо, французькі (шансон), німецькі (Lied), італійські (канцонетта, віланела, фротола), іспанські (вильянсико, романс) багатоголосні пісні XV—XVI століть та інші. ТермінВ англомовному музикознавстві використовуються схожі терміни англ. poetic musical form[2][3] і англ. musico-poetic form[4][5][6][7]. В італійському музикознавстві використовується термін італ. forma poetico-musicale[8]. У російському музикознавстві термін «текстомузична форма» уперше згадується у працях Ю. Н. Холопова[9], та передбачає не тільки поетичні форми (вірші), але й будь-які тексти (насамперед, молитвословную прозу), що були покладені в основу сотень музичних композицій. Зразковий аналіз гармонії з урахуванням особливостей текстомузичної форми Холопів наводить на прикладі мотету Палестрини «Quam pulchra es»[10]. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia