Мунія альпійська

?Мунія альпійська
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Астрильдові (Estrildidae);
Рід:	Мунія (Lonchura);
Вид:	Мунія альпійська;
Біноміальна назва
	Lonchura monticola; (De Vis, 1897)
Синоніми
	Munia monticola
Посилання
Вікісховище:	Lonchura monticola
Віківиди:	Lonchura monticola
EOL:	1050417
ITIS:	560860
МСОП:	22719900
NCBI:	2817084

Му́нія альпійська^[2] (Lonchura monticola) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)^[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.

Опис

Довжина птаха становить 11-12 см. Голова і горло чорні, верхня частина тіла коричнева. Груди білі, легко поцятковані коричнюватими плямами. Решта нижньої частини тіла біла, відділені від грудей широкою чорною смугою. Надхвістя охристі, боки чорно-білі, плямисті або смугасті, стегна і гузка чорні. Очі темно-карі, дзьоб міцний, сірий, лапи сіруваті. У молодих птахів верхня частина тіла коричнева, груди коричнювато-сірі, гузка іржаста, решта нижньої частини тіла охристо-біла.

Поширення і екологія

Альпійські мунії мешкають в горах на південному сході Нової Гвінеї, зокрема в горах Уортон^[en] і Овен-Стенлі. Вони живуть на високогірних альпійських луках. Зустрічаються сімейними зграйками, на висоті від 2700 до 3900 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними літаючими комахами.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Lonchura monticola: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 вересня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.

Джерела

Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3