Набережна Бранлі

Набережна Бранлі  Франція
фр. Quai Branly
Населений пункт	VII округ Парижа Gros-Cailloud Париж
Назва на честь	Едуард Бранлі
Загальні відомості
Протяжність	1360 м[1]
Координати	48°51′41″ пн. ш. 2°17′49″ сх. д. / 48.8614° пн. ш. 2.29704° сх. д. / 48.8614; 2.29704
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑9521 ·R (VII округ Парижа, Gros-Caillou, Париж)
Мапа
Набережна Бранлі у Вікісховищі

Набережна Бранлі (фр. Quai Branly) — вулиця і набережна вздовж лівого берега Сени в VII і XV окргах Парижа. Названа на честь Едуара Бранлі (1844—1940), французького винахідника і медика.

Місцевість між Домом Інвалідів та Марсовим полем раніше була островом, який в кінці XVIII – на початку XIX століття інтегрували з лівим берегом Сени.

15 липня 1918 року, під час Першої світової війни, снаряд, випущений з Великої Берти розірвався на тій частині набережної д'Орсе, яка сьогодні стала набережною Бранлі (на рівні вулиці Федерації).^[2].

Набережна Бранлі одержала своє ім'я 30 січня 1941 року за указом міської влади, підпорядкованої режиму Віші. Після звільнення Парижа це рішення не переглядали.

Вибір назви є натяком на історичні події, адже набережна розташована поряд з Ейфелевою вежею, яка на початку XX століття використовувалася як антена для передачі сигналів часу на кораблі в північній частині Атлантичного океану. Технічну можливість використання Ейфелевої вежі з такою метою забезпечив саме Едуар Бранлі.

• Неподалік від мосту Бір-Акем споруджено монумент на честь Першої французької вільної дивізії з бронзовим бюстом генерала Дієго Броссе (1955)^[3].
• Палац Альма, будинок № 11, резиденція республіки та колишній осідок Вищої ради магістратури (Conseil supérieur de la magistrature, CSM).
• Музей на набережній Бранлі, № 37, музей мистецтва та цивілізації країн Африки, Азії, Океанії та Америки. Музей займає колишні приміщення міністерства зовнішньої торгівлі.
• Ейфелева вежа, на Марсовому полі, на рівні мосту Єни.
• Дім японської культури в Парижі, № 101 bis.
• Національний меморіал учасників війни в Алжирі та боїв у Марокко й Тунісі.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Набережна Бранлі