Романець Наталія Радомирівна
Наталія Радомирівна Романець (нар. 29 грудня 1969, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — українська вчена-історикиня, доктор історичних наук (2015), доцент (2002), провідна наукова співробітниця відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Національного музею Голодомору-геноциду, професор кафедри історії Криворізького державного педагогічного університету. Професійна біографія1987 року закінчила середню школу № 9 м. Кривий Ріг. 1987–1992 – навчалася у Дніпропетровському державному університеті. Здобула кваліфікацію «Історик, викладач історії і суспільствознавства». 1996–1997 – старший викладач кафедри історії Криворізького державного педагогічного інституту. 1997–2009 – доцент кафедри фундаментальних та соціально-економічних дисциплін Криворізького факультету Національної металургійної академії України. 2012–2015 – доцент кафедри історії України, 2016–2021 – професор кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету. З 2021 року – професор кафедри історії КДПУ. Викладає дисципліни: Історія України; Актуальні проблеми української історії та культури; Державний терор в Україні 20-30-х рр. ХХ ст.: проблеми дослідження. Наукова діяльність1992–1995 – навчання в аспірантурі Дніпропетровського державного університету. 2009–2012 – навчання в докторантурі Дніпропетровського державного університету. Кандидатську дисертацію «Селянство і радянська влада у 1928-1933 роках: проблема взаємовідносин (на матеріалах Дніпропетровської області)» захистила 1995 року, докторську дисертацію «Репресивна політика радянської влади в українському селі (1925-1939 рр.)» 2015 року.[1] Брала участь у створенні наукового видання «Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Дніпропетровська область» (2008) та у втіленні загальнодержавної програми з підготовки науково-документальної серії «Реабілітовані історією» (2012—2018). ПублікаціїАвторка понад 120 наукових праць, зокрема двох індивідуальних монографій, п'яти колективних монографій, п'яти збірників документів, двох науково-популярних книг і навчального посібника[2][3] Основні наукові інтереси охоплюють аграрну історію України 1920–1930-х років і репресивну політику радянського режиму щодо українського села в цей період; голодомор на Дніпропетровщині 1932-1933 рр.; селянський спротив сталінській соціалістичній модернізації кінця 1920-1930-х рр. Серед наукових книг:
Джерела
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia