Герб князів з «Бесід св. Івана Золотоустого» 1623 pоку
Святополк-Четвертинські, або Четвертинські — руський (український) князівський рід, що походив від Турово-Пінських або Волинських (удільних) Рюриковичів, відомий з кінця 14 століття (кн. Олександр Четвертинський, 1388).
Історія
У 15 — 16 столітті відокремилися 2 лінії роду Святополк-Четвертинських: на Старій Четвертні й на Новій Четвертні. У 16 ст. Святополк-Четвертинські володіли великими маєтками в Україні (Волинь, Брацлавщина) та у Білорусі. Згодом деякі їх гілки прийняли католицьку віру, але більшість і перед тим, і пізніше залишалася православними й ревними оборонцями прав православної церкви, а дехто був високим її достойникам, зокрема Гедеон. Святополк-Четвертинські заснували чоловічий і жіночий монастирі та друкарню у Старій Четвертні й монастир у Новій Четвертні.
Відомі представники
У XV-XVI Столітті
Князь Олександр Четвертинський, † бл. 1450
A1. Князь Іван, 1446
A2. Князь Юрій
A3. Князь Михайло, його нащадки — родина Сокольських
B1. Князь Федір, 1488
C1. Князь Василь, дворянин королівський, 1502
D1. Князь Данило, 1539
D2. Князь Матвій, дворянин королівський, 1548; 1-й шлюб: Марухна Лагодовська; 2-й шлюб: Євдоксія Вагановська
E1. [1-й шлюб] Князь Януш, (пом. 1570), син Матвія Васильовича, дружина — Богдана Василівна Семашко; без нащадків
E2. [2-й шлюб] Княгиня Анна, † бл. 1581; дружина князя Януша Збаразького († 1608)
C2. Князь Семен
C3. Князь Федір; одр. з Оленою Хрептовичівною (1529)
D1. Князь Михайло, 1542
D2. Князь Іван; одр. з Мариною Киселицею (1560)
E1. Князь Петро
E2. Князь Теодор
E3. Князь Дмитро
E4. Князь Остафій (Євстафій), 1570; нащадки — див. ТУТ
D3. Князь Василь, 1542
D4. Княгиня Огреня
D5. Княгиня Богдана; одр. з Войною, князем Воронецьким
C4. Княгиня Богдана; одр. з Іваном Андрійовичем, підскарбієм дворським (1528)
C5. Князь Андрій, 1528; одр. з Мариною Свищовською
D1. Князь Василь, 1560
D2. Князь Лев, 1560
D3. Князь Яків, лісничий пінський; одр. з Ганною Горайнівною (1570)
E1. Княгиня Маруша; одр. з N Рогозинським
E2. Княгиня Магдалена; одр. з N Яревським
E3. Княгиня Катерина; одр. з N Злобіною
E4. Княгиня Євдоксія; одр. з N Ордзіним
E5. Княгиня Настася; одр. з N Хриницьким
E6. Княгиня Зофія; одр. з N Прошицьким
D4. Князь Яцек, 1569
E1. Князь Стефан, підкоморій брацлавський, 1625; 1-й шлюб: Анна Бокіївна; 2-й шлюб: Анна Микулинська; 3-й шлюб: Катерина з Лешнєва
E2. Князь Федір; одр. з Марушею Микулинською (1630)
E3. Княгиня Анна; одр. з N Страдомським
B2. Князь Юрій
C1. Князь Вацлав
C2. Княгиня Ганна; одр. з N Оношком
C3. Княгиня Федка; одр. з Богданом Хрептовичем
B3. Князь Михайло Михайлович Четвертинський на Соколі
C1. Князь Василь Сокольський († 1528); NN Василівна Хребтовичівна, внучка Пашка Дахновича
D1. Князь Андрій Васильович Сокольський (1528, † 1528/1541)
D2. Князь Юрій Васильович Сокольський (1554,1559)
D3. Князь Максим Васильович Сокольський з Хлопнева (1541, † бл.1580); одр. з Олександрою-Іриною
E1. Князь Василь Максимович Сокольський († після 1583)
E2. Княжна Марина Максимівна Сокольська; одр. з Матвієм Лонцьким
E3. Княжна Софія Максимівна Сокольська; одр. з Балцером Мартишевским
D4. Князь Остафія Васильович Сокольський († бл.1579); одр. з княгинею Опранією Федорівною з Борятинських
D5. Княжна Марія Василівна Сокольська († після 1546); одр. з Іриком Лукавським
C2. Князь Солтан Сокольський (1509, † 1544); Волинський хорунжий (бл. 1529–1544 рр.); одр. з Оленою Коптовною
D1. Князь Василь Солтанович Сокольський († 1568); одр. з Анною Іванівною Монтовтівною
D2. Князь Марко Солтанович Сокольський († 1583); одр. з Магдаленою Яковицькою
E1. Князь Стефан (Софроній) Маркович Сокольський († після 1617)
E2. Княжна Варвара Марківна Сокольська; одр. зі Стефаном Воронецьким
E3. Княжна Олександра Марківна Сокольська; 1-й шлюб: Андрей Загоровский; 2-й шлюб: Криштоф Еловицький, волинський підстолій; 3-й шлюб: Криштоф Шимкович-Шкленський
E4. Княжна Марина Марківна Сокольська; одр. з Вацлавом Семашком з Добрятина
E5. Княжна Маруша Марківна Сокольська; одр. з Миколаєм Ярмолинским
E6. Княжна Богдана-Богумила Марківна Сокольська; одр. з Станіславом Корчминским
E7. Княжна Ганна Марківна Сокольська; одр. зі Стефаном Воронецьким
D3. Княжна Ганна Солтанівна Сокольська († після 1585); одр. з Василем Борзобогатим-Красенським
D4. Княжна Олена Солтанівна Сокольська († після 1569); одр. з князем Іваном Романовичем Друцким-Любецким
князь Григорій (у чернецтві Гедеон) був єпископом луцьким і Митрополитом київським. Двоюрідний брат Григорія-Гедеона — Сергій (Стефан, у чернецтві Сильвестр) — був єпископом могилівським і білоруським (1705—1727).
князь Андрій Святополк-Четвертинський — брат Григорія-Гедеона, ротмістр козацької корогви Великого Князівства Руського (1660). Сини Андрія — Юрій і Януш Святополк-Четвертинські пов'язали свою долю з Гетьманщиною.
князь Юрій Андрійович (пом. між 1717 і 1722) — зять колишнього гетьмана Івана Самойловича, московський стольник, належав до противників гетьмана Івана Мазепи, хоч дістав від нього маєтки у Гетьманщині. Завдяки шлюбам своїх дочок він поріднився з Миклашевськими, Скоропадськими й Кондратьєвими (сумський старшинський рід).
князь Іван (Януш) Андрійович (пом. 1728) — полковник російської служби, був одружений з Анною Василівною Кочубей — дочкою генерального судді Василя, яка у першому подружжі була за небожем Івана Мазепи — полковником ніжинськимІваном Обидовським.
князь Михайло Олександр (19.9.1741—7.7.1796) — найстарший син, хорунжий полку гвардії ВКЛ, в 1768 фліґель-ад'ютант короля, потім ротмістр народової кавалерії, житомирський староста[1]
князь Марцін (Мартин), дружина — Малґожата Лєдуховська
князь Януш-Юзеф (1805, Плоска, Острозький повіт — 1837, Тарбес, Піренеї) — учасник польського повстання 1831 року.
Гілка Нової Четвертні
Визначнішими представниками лінії Святополк-Четвертинських на Новій Четвертні були:
князь Яцько, син Андрія, брат Остафія
князь Степан Святополк-Четвертинський (народився близько 1575 — помер 1655) — підкоморійБрацлавський, учасник відновлення православної ієрархії 1620 року, один з чільних репрезентантів української православної шляхти, що визнала зверхність Війська Запорозького. Його сини:
князь Ілля (пом. 1640/1641) — ротмістр кварцяного війська, воював у 1620—1630-х років проти козацьких повстанців;
Януш (пом. Тульчин, 1648), дружина — Софія Чурило, донька Миколая
Стефан
Констанція — дружина Юзефа Вижицького, певно, мати кс. Миколая Міхала[pl]
Протягом 18 ст. князі Святополк-Четвертинські з цієї лінії обіймали уряди каштелянів і підкоморіїв в Україні й Білорусі. Зокрема, князь Олександр — підкоморій брацлавський († 1769), був видатним діячем Барської конфедерації. Ця гілка князів Святополк-Четвертинських, які стали католиками наприкінці 17 — на початку 18 ст., володіла великими маєтками на Волині й Поділлі до 20 століття.
ХХІ століття
Володимир князь Святополк-Четвертинський (1837-1918)
Северин Францішек Святополк-Четвертинський (Варшава 18 квітня 1873 – Единбург 19 червня 1945), депутат російської Думи 1906, польського Сейму 1919–1935), в’язень концтаборів Бухенвальд і Освенцим.
Софія княгиня Святополк-Четвертинська (1875-1937); вийшла заміж у 1897 році за Владислава графа Замойського.
Людвіг князь Святополк-Четвертинський (Варшава 12 січня 1877 - Освенцім 3 травня 1941). У 1906 році одружився в Римі з княжною Розою Радзивіл (1884-1949). Загинув у концтаборі Аушвіц у Польщі.
Андрій Святополк-Четвертинський (1911-1939). Розстріляний совєтами разом із дружиною близько 20 вересня 1939 року в Скідельському лісі.
Георг (Єжи) Святополк-Четвертинський (1907-1977); одружився з графинею Розою Золтовською (1909-1997). З 1939 по 1946 рік перебував у німецьких і російських тюрмах чи концтаборах.
Михайло Святополк-Четвертинський (Варшава, 1938), бельгійський дипломат у Бангладеш, Нігерії, Бразилії, Лівані та Португалії.
Олександр Володимир Святополк-Четвертинський (27 грудня 1975), кінорежисер. Він одружився з Крістін Рене Гаррінгтон.
Костянтин Святополк-Четвертинський (20 лютого 1978), фотограф. 2012 року одружився з принцесою Паолою Марією Сапігою-Розанською (Лондон, 27 квітня 1983 р.), донькою князя Сапіги-Розанського та принцеси Христини Бурбон-Браганзькою, правнучки імператора Петра II Бразильського.
