Сентінел-2

	Сентінел-2
Головний предмет твору	відкриті дані і European Open Science Cloudd
Розробник	Astrium
Початкова точка маршруту	Куру
Ракета-носій	VEGA
Оператор	Європейське космічне агентство
Виробник	Airbus Defence and Space
	Офіційний сайт(англ.); Офіційний сайт(англ.)
	Сентінел-2 у Вікісховищі

Сентінел-2 (англ. Sentinel-2) — космічна місія дистанційного зондування Землі, запущена Європейським космічним агентством (ESA) у рамках програми «Коперник» для здійснення дистанційного спостереження і підтримки таких сервісів, як моніторинг лісів, фіксування змін покриву Землі, відстеженням наслідків стихійних лих. Ця місія складається із двох однакових супутників — Sentinel-2A і Sentinel-2B.

Огляд

Місія Sentinel-2 має наступні можливості:

Мультиспектральні дані в 13 діапазонах: видимому, близькому інфрачервоному, і інфрачервоному короткохвильовому спектра
Систематичне покриття поверхні Землі від 56° S до 84° N, прибережних вод, і всього Середземного моря
Проходить ті самі зони кожні 5 днів під однаковими кутами зору. Над високими широтами, проходи Sentinel-2 перекриваються, а деякі регіони будуть спостерігатися двічі або більше разів кожні 5 днів, але під різними кутами огляду.
Роздільна здатність в 10 м, 20 м і 60 м
290 км поле зору
Безкоштовне та відкрите поширення даних

Для забезпечення частої відвідуваності і високої доступності місії, в місії заплановано два ідентичні супутники Sentinel-2 (Sentinel-2A і Sentinel-2B), що працюють одночасно. Орбіта є сонячно-синхронною на висоті 786 км, 14.3 обертань на день, із низхідним вузлом орбіти 10:30 ранку. Цей місцевий час було обрано як компроміс мінімізуючи покриття хмарами і забезпечуючи достатнє освітлення Сонцем. Цей час близький до місцевого часу, використаним в Landsat і відповідає супутникам SPOT, що дозволяє поєднувати дані Sentinel-2 із історичними знімками аби будувати довготривалі часові послідовності.

Запуск

Два супутники працюють по протилежні боки орбіти. Запуск першого супутника, Sentinel-2A, було здійснено 23 червня 2015 у 01:52 UTC за допомогою ракета-носія Vega.^[2] Sentinel-2B було запущено 7 березня 2017 at 01:49 UTC,^[3] також на борту ракети Vega.^[4]

Інструменти

Кожен супутник Sentinel-2 несе на собі мультиспектральний прилад (англ. multi-spectral instrument, MSI) з 13-му спектральними каналами у видимому, близькому інфрачервоному (VNIR) і інфрачервоному з короткими хвилями (SWIR) спектральних діапазонах.

В камері MSI використано концепцію поздовжнього сканера^[en] і його структура здебільшого відповідає умовам роботи при великому захваті в 290 км, а також високими геометричними і спектральними характеристиками, необхідними для вимірювання.^[5] Він має діафрагму в 150 мм і конструкцію із тридзеркальним антистигматом із фокусною відстанню приблизно в 600 мм; його кути зору становлять приблизно 21 градус на 3.5 градуси.^[6] Дзеркала прямокутні і виконані із карбіда кремнію, по подібній технології що і в місії Gaia.

Смуги Sentinel-2	Центральна довжина хвилі (µм)	Роздільна здатність (м)	Ширина смуги (нм)
Смуга 1 — Прибережні аерозолі	0.443	60	20
Смуга 2 — Синій	0.490	10	65
Смуга 3 — Зелений	0.560	10	35
Смуга 4 — Червоний	0.665	10	30
Смуга 5 — Вегетаційний червоний край	0.705	20	15
Смуга 6 — Вегетаційний червоний край	0.740	20	15
Смуга 7 — Вегетаційний червоний край	0.783	20	20
Смуга 8 — NIR	0.842	10	115
Смуга 8A — Вузький NIR	0.865	20	20
Смуга 9 — Водяна пара	0.945	60	20
Смуга 10 — SWIR — Cirrus	1.375	60	20
Смуга 11 — SWIR	1.610	20	90
Смуга 12 — SWIR	2.190	20	180

Галерея

Приклади відзнятих зображень.

Маска посівних площ України 2016 р.
Озеро Маккай, Австралія, відзнято Sentinel-2B
Центральний район, Ботсвана, відзнято Sentinel-2A
Воєводина, Сербія, відзнято Sentinel-2A
Центрально-східна Бразилія, відзнято Sentinel-2A

Примітки

↑ https://www.esa.int/Applications/Observing_the_Earth/Copernicus/Sentinel-2/Facts_and_figures
↑ Nowakowski, Tomasz (23 червня 2015). Arianespace successfully launches Europe's Sentinel-2A Earth observation satellite. Spaceflight Insider. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 17 серпня 2016.
↑ Bergin, Chris (6 березня 2017). Sentinel-2B rides Vega to join Copernicus fleet. NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
↑ van Oene, Jacques (17 листопада 2016). ESA's Sentinel 2B spacecraft steps into the spotlight. Spaceflight Insider. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
↑ Sentinel-2 MSI: Overview. European Space Agency. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 17 червня 2015.
↑ Chorvalli, Vincent (9 жовтня 2012). GMES Sentinel-2 MSI Telescope Alignment (PDF). International Conference on Space Optics. 9–12 October 2012. Ajaccio, France. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2017.