Воєво́дина , або Войво́дина (серб. Војводина, Vojvodina ) — автономний край Сербії , розташований на північ від Дунаю . До Першої світової війни належав Австро-Угорщині . Центром (з грудня 2009[ 1] до липня 2012[ 2] — столицею) Воєводини є місто Новий Сад . Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім сербів , що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть угорці , хорвати , українці , словаки , цигани , румуни та німці . Більша частина вірян — православні (69 %). Офіційними мовами є сербська , угорська , словацька , румунська , русинська і хорватська [ 3] [ 4] .
На території Воєводини розташований регіон Бачка з чисельною українською (русинською) громадою.
Розташована в межах південної частини Середньодунайської (Тисо-Дунайської) низовини , що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250 м). На південному заході ізольований кряж Фрушка гора (висота до 539 м), на південному сході відріг Південних Карпат (висота до 641 м).
Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24 °C, січня від — 1,2 до 2,6 °C. Опадів 550—750 мм на рік.
Річки
Адміністративний поділ
Українці Воєводини
Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у XVIII ст., коли австрійський уряд запросив їх до щойно відвойованих у турків земель на лівому березі Дунаю [ 5] . Перші переселенці потрапили до Воєводини з північно-східної Пряшівщини та Закарпаття [ 6] , особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я русинів та греко-католицьку релігію , але мову значним чином перейняло від своїх сусідів словаків . Сучасні русини Воєводини користуються на письмі кириличною абеткою (так само як і українці в Україні), але їх літературна мова близька до східнословацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із сербської мови . Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та Закарпаття, так і з українцями Великої України[ 6] . Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить у своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісні як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші[ 7] ), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії[ 8] .
За переписом 1910 року, останнім переписом населення Австро-Угорщини, у Воєводині жило 13 497 (0,9 %) українців, 510 754 (33,8 %) сербів, 425 672 (28,1 %) угорців та 324 017 (21,4 %) німців[ 9] .
Відомі українці
Костельник Гавриїл Федорович (1886, Руський Крстур — 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов.
Надь Гавриїл (1913, Старий Врбас — 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет.
Кочиш Євген Михайлович (1910, Джюрджево — 1984, Сремські Карловці) — український письменник, поет, драматург.
Кочиш Микола Михайлович (1928, Джюрджево — 1973, Новий Сад ) — український лінгвіст, письменник.
Рамач Михайло Юрійович (1951, Руський Крстур ) — журналіст, перекладач, поет, телевізійний сценарист.
Цікаві факти
По розпаду Австро-Угорщини , 25 листопада 1918 року, у Новому Саді зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до Сербії та майбутньої Югославії . Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став греко-католицький священик із Нового Саду, член місцевої «Просвіти» Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)[ 10] [ 11] [ 12] .
Емблема Союзу русинів-українців Сербії.
Див. також
Джерела
Посилання
Примітки
↑ Провозглашен Статут Воеводины [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .] ; Воеводина, или Разрушение Сербии [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .]
↑ Перспективы автономизации Воеводины . Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 4 серпня 2015 .
↑ Government of the Autonomous Province of Vojvodina [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine .] Languages: Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); Аутономна Покрајина Војводина [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine .] Језици: српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, украински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)
↑ Стаття 26 Статуту Автономного краю Воєводина, [1] [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine .] . Щодо терміна статут (не устав , конституція тощо) див. Курносенко Р. А. Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Теория и практика общественного развития [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine .] . Выпуск № 2 / 2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .]
↑ Историят. // Национални совит рускей националней меншини. [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine .] (русин.)
↑ а б Любомир Белей . Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» № 8, Київ, 2008 р. [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine .]
↑ Онуфрій Тимко. Наша пісня. Видавництво «Руське слово», Руський Керестур, 1953 р. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 20 червня 2017 .
↑ Союз русинів-українців Сербії . Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 20 червня 2017 .
↑ Table . Web.archive.org . 26 січня 2011. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 24 вересня 2016 .
↑ Историят | Национални Совит . www.rusini.rs . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015 .
↑ 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ . www.rusnaci.org . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015 .
↑ Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де? . Історична правда . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015 .
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Географія та географічні карти Література та бібліографія Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
Хронологія
До 1918
Створення 1918 – 1941
ΙΙ Світова війна 1938 – 1945
Соціалістична Югославія 1943 – 1992
Розпад та Югославські війни 1990 –
Словенія
території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також:Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Далмацьке королівство (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918)
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також:Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918)Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919)Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Фіуме (1920 – 1924)
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945)Прекмур'я анексоване Угорщиною
Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1945) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1945 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ →
СР Словенія (1944 – 1991)
Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна )
Далмація
Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945)Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською ІталієюМеджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною
СР Хорватія (1943 – 1991)
Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність ) Див. також:САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991)САО Західна Славонія (1990 – 1991)САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998)
Славонія
Хорватія
Боснія
СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992)
Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна ); До складу входять:Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995)Республіка Сербська (з 1995)Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина , Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна , Північно-Східна Боснія , Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995)
Герцеговина
Воєводина
Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії )Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944)Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)
СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї:САК Воєводина іСАК Косово
Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були:Республіка Сербія (1990)Республіка Чорногорія (1992) Див. також:Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна )
Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї:Воєводина іКосово і Метохія (під адміністрацією ООН )
Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автономний край Воєводина
Сербія
Королівство Сербія (1882 – 1918)
Окупована Сербія (1941 – 1944)Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка
Косово
Королівство Сербія (1912 – 1918)
Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією
Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана частково
Метохія
Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918)
Чорногорія
Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)
СР Чорногорія (1943 – 1992)
Чорногорія (з 2006)
Північна Македонія
Королівство Сербія (1912 – 1918)
завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944)
СР Македонія (1944 – 1991)
Республіка Північна Македонія (1993 – 2019 Колишня Югославська Республіка Македонія або Республіка Македонія див. Конфлікт у Македонії (2001) ) (з 1991)