Стоян Петро Євстафійович

Петро Євстафійович Стоян
Петро Євстафійович Стоян
рос. Пётр Евстафьевич Стоян
Народився	22 липня 1884; Ізмаїл, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	3 травня 1961 (76 років); Ніцца, Франція
Країна	Російська імперія
Діяльність	лексикограф, мовознавець, есперантист, esperantologist
Галузь	філологія
Членство	Есперантський мовний комітетd; Академія есперанто
Батько	Євстафій Стоян

Петро Євстафійович Стоян (рос. Пётр Евстафьевич Стоян; 22 липня 1884, Ізмаїл, Російська імперія — 3 травня 1961, Ніцца) — російський філолог, керівник російського відділення Академії есперанто, автор численних праць з інтерлінгвістики^[1]. Автор відомого «Малого [в 1-му виданні — Короткого] тлумачного словника російської мови», що виходив принаймні тричі.

Біографія

Вивчав фізику і математику в Рішельєвському ліцеї. Також навчався в Санкт-Петербурзі та в 1906-1907 роках у Парижі.

У 1919-1922 роках був професором університету в Сербії.

З 1925 року працював у Всесвітньому есперантському об'єднанні над своєю великою працею Бібліографія міжнародної мови, яку було опубліковано 1929 року.

Решту життя провів у Південній Франції, де потонув.

У деяких своїх роботах експериментував із російською орфографією:

його «Кишеньковий російсько-есперанто словничок» (Спб., 1912, 1914 - 2-е вид.) було видано без ерів на кінці слів^[2];
у його перекладах з есперанто оповідань Абезгуса (Пг., 1914) застосовано правопис «згідно з постановами Орфографічної підкомісії при Імператорській Академії Наук, виданими 1912 року», близький до нашого нинішнього^[3];
йому ж, імовірно, належить і анонімна замітка «Новое руское писімо или упрошчонное правописаніе» (бл. 1914) у зовсім дивній орфографії^[4].